Нічний Тернопіль здивував туристів підземним світом (фоторепортаж)
Приїхавши в Тернопіль уночі, туристи можуть побувати на екскурсії у підземеллях. Про таку перевагу пише у блозі учасник від нічних відвідин міста Ігор Сальніков.
Оглядинами підземного світу завершилась прогулянка Тернополем після приїзду мандрівника сюди о 4 год. Включала вона багато місць, які запам’ятались туристу. Це драмтеатр, сонячне дерево, тристоронній годинник, монумент Незалежності, композиція «Випадкова зустріч», Катедральний собор із бронзовим макетом міста, пам’ятники Галицькому та Пушкіну, Тернопільський замок.
Ось як турист описує свої враження від нічного міста:
«Вокзал в Тернополі розташований всього за декілька хвилин від центру, так тож дуже швидко ми опинилися в сквері імені Чорновола. Із постаменту, встановленого у сквері, на нас здивовано дивився Пушкін, який при своєму житті ніколи не був в Тернополі і потрапив сюди зовсім випадково. Але, все ж, Олександр Сергійович трохи помандрував по місту. Чи не сам звичайно, а у вигляді пам’ятника: в 70-х роках він проїхав аж 200 метрів з одного місця в інше. А зараз, кажуть, готується вирушити в ще більш довгу подорож.
Сквер виходить на одну з центральних площ міста - Театральний майдан. З одного боку площі стоїть помпезний будинок в стилі ампір. Це Тернопільський академічний обласний український драматичний театр імені Т. Г. Шевченка. Будівля театру була побудована в 1957 році. Його головний зал для глядачів розрахований на 596 місць, «мала сцена», обладнана в 1987 році, - на 80 місць.
Сонячне дерево, встановлене в 2016 році, до цих пір стоїть, висвітлює саме себе і транслює відео з двох веб-камер. Правда, наявність проводів для зарядки телефонів я не перевірив.
Від площі починається бульвар Шевченка - улюблене місце відпочинку городян ще з тих пір, коли він називався бульваром Міцкевича на початку ХХ століття. Тут встановлено кілька пам’ятників. Перший з них - монумент Незалежності, увінчаний скульптурою жінки з піднятими вгору руками, які переходять в крила журавля.
На бульварі є лавка, на якій вдень і вночі сидить самотня панянка. Днем компанію їй складають жителі міста і туристи, а ось вночі вона сумує, і ми прийшли підбадьорити її. Історія цього пам’ятника досить цікава. У 2002 році виготовлену американським скульптором Стюартом Джонсоном скульптурну композицію з двох дівчат і лавки встановили на бульварі, назвавши «Випадкова зустріч». Через тиждень одна з дівчат зникла, її пошуки результатів не дали, зате на лавці звільнилося місце для бажаючих поговорити з панянкою і зробити з неї Селфі.
А це відновлена копія другого в світі тристороннього годинника, встановленого тут в 1896 році і знищеного в 1944. Годинники внесені в список «Спадщина світової годинникової справи», куди французи записують оригінальні твори годинникового мистецтва. Тут теж встановлена веб-камера.
Вулиця Гетьмана Сагайдачного. По ній і підемо далі. Бічна вуличка Валова повністю віддана пішоходам. Тут розташовані кафешки і магазини
Нічний собор. Тернопільський Катедральний собор побудований в 1779 році в стилі європейського бароко відомим архітектором Августом Мощинським. Будівля сильно постраждала під час Другої світової війни, але 1953 року її повністю відновили. На початку XX століття на одній із веж встановили годинник, що показує точний час і в наші дні. Собор підсвічується вночі. Шкода тільки, що немає підсвічування східчастих дахів і веж, тому вони губляться в темряві. У Катедрального собору встановлений бронзовий макет центральної частини Тернополя. Місто було практично повністю зруйноване під час Другої Світової війни, а на макеті можна побачити, яким воно було на початку ХХ століття.
Виходимо на головну площу міста «Майдан Волі», посеред якої стоїть масивний пам’ятник об’єднувачу західноукраїнських земель Данилу Галицькому. У нічний підсвічуванні так і здається, що кінь зі своїм вершником зістрибне з п’єдесталу і поскаче містом прямо до пам’ятника Пушкіну.
А ми підходимо до кінцевої точки нашої невеликої нічної екскурсії - Тернопільського замку. Замок був побудований в 1548 році для захисту Речі Посполитої від набігів ворогів. Замок неодноразово руйнувався і відновлювався. До наших днів зберігся тільки неабияк перебудований палац. Сьогодні в цій будівлі працює спортивна школа, а в майбутньому планується розмістити музей.
Зайшли ми і в підземелля цього замку. Із цього року на екскурсію сюди можуть потрапити всі охочі. Дослідженням підземель Тернополя тільки недавно зайнялися історики, археологи та краєзнавці. Ними підтверджено існування семи катакомб XVI століття, а невідкритих і недосліджених ще більше.
На цьому наша нічна екскурсія підійшла до кінця. Автобус повинен був відвезти нас за 100 кілометрів звідси до печери Млинки. Тож ми пішли в кафе підкріпитися».
Фото з блогу
