Поняття спадщини та процедура спадкування визначені Цивільним кодексом України. Відповідно до положень ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Як бачимо, спадкування  являє собою не лише процес прийняття прав, а і обов’язків померлого. Наприклад, якщо за спадкодавцем рахується невиконане зобов’язання, обов’язок по ньому переходить на спадкоємців, які спадщину прийняли.

Спадкування за заповітом

Статтею 1233 ЦК України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має особа з повною цивільною дієздатністю, тобто особа яка досягла повноліття.

Хто може бути спадкоємцями? Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин.

Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування.

Що таке заповідальний відказ? Відповідно до ст.1237 ЦК України заповідач має право зробити у заповіті заповідальний відказ-доручити одному чи кільком спадкоємцям виконати за рахунок спадкового майна певні дії на користь третьої особи, названої в заповіті.

Якщо заповідач заповів спадкоємцю житловий будинок, квартиру чи іншу нерухомість, то на останнього може бути покладений обов’язок надати іншій особі право користування ними.

Заповіт подружжя є особливою формою заповіту. Подружжя має право скласти спільний заповіт щодо майна, яке належить йому на праві спільної сумісної власності.  У разі складення спільного заповіту частка у праві спільної сумісної власності після смерті одного з подружжя переходить до другого з подружжя, який його пережив. У разі смерті останнього право на спадкування мають особи, визначені подружжям у заповіті.

Як скласти і де завірити заповіт? Заповіт складається у письмовій формі із обов’язковим зазначенням дати та місця його складення та підписом особи, яка його склала.

Наступне, що необхідно зробити – посвідчити заповіт у нотаріуса або в компетентної посадової особи органу місцевого самоврядування, якщо у населеному пункті немає нотаріуса.

Згідно із ст.1254 ЦК України  заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт та скласти новий.

Обов’язкова частка у спадщині

Українським законодавством передбачено, що власник вільно володіє, користується та розпоряджається своїм майном, але з цього правила, як і з будь якого іншого існують винятки, - так законодавцем передбачено  право окремої категорії осіб на обов’язкову частку у спадщині.

Відповідно до ст.1241 ЦК України малолітні (до 14 років), неповнолітні (від 14 до 18 років), повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Непрацездатними вважаються особи, які досягли пенсійного віку або є інвалідами I, II чи III групи.

Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Спадкування за законом

Коли спадкують за законом? Частими є ситуація, коли заповіт не був складений або визнаний судом не дійсним, у такому разі спадкування відбуватиметься за законом.

Як відбувається спадкування за законом? Цивільним кодексом передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Законодавством передбачено п’ять черг спадкування:

• перша черга: діти, чоловік/дружина, батьки;
• друга черга: рідні брати та сестри, баба та дід як з боку матері, так і з боку батька;
• третя черга: рідний дядько/тітка;
• четверта черга: особи, які проживали із померлим не менше ніж п’ять останніх років;
• п’ята черга: будь-які інші родичі до шостого ступеня спорідненості.

Важливо! Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині.

Особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Майже кожен із нас рано чи пізно стає учасником спадкових правовідносин: один складає заповіт, інший готується до прийняття спадщини. Законодавством передбачені ряд особливостей для кожного виду спадкування, із ними потрібно бути знайомими, аби процедура спадкування пройшла комфортно та безконфліктно.

Адвокат Боднар Ольга Володимирівна,  керуючий  АО «Твій адвокат», тел.  (067) 351 35 00