Як і чим живуть жінки, які втрачають свої «половинки»? Про що думають і мріють? Про що говорять? Чи шукають собі нову пару?

Виявляється, навіть нещасливі у колишньому шлюбі пані із новим одруженням не поспішають. А найкращим місцем для прогулянок удів стає… цвинтар. Ось такою є таємнича жіноча душа у баченні сценариста і продюсера Айвона Менчелла. Це він написав п’єсу «Бабине літо», яку у Чернівецькому академічному обласному музично-драматичному театру ім. Ольги Кобилянської назвали «Love-story з антрактом «Сяй, мій божевільний діаманте!».

Жінка у нашому віці – це діамант! Вона шикарна! І для обрамлення їй потрібне лише одне - чоловік, - мовила під час вистави актриса, яка виконувала роль Люсіль.

Саме це почули у п’ятницю, 22 вересня, глядачі, які ввечері завітали на «Тернопільські театральні вечори. Дебют». А журі, очолюване народним артистом України, режисером і актором Федором Стригуном, могло ще раз переконатися, що жіноча тема – гостра і, на жаль, недостатньо висвітлена на українській сцені (нагадаємо, Київський «Дикий театр» теж її торкнувся – читайте ТУТ). Нагадаємо, за задумом організаторів фестивалю, саме жінка у всіх її подобах і проявах є тією ниткою, що об’єднує весь репертуар, який привезли у Тернопіль учасники конкурсної програми (читайте ТУТ – прим.)

Афіша (Copy)

Три зовсім різних жінки дружили дуже давно

О, ви мене не впізнали, бо я тоді була некрасива… Ще була заміжня… - невесело пожартувала Люсіль в іншій сцені. І таких гірких слів під час п’єси звучало чимало.

Вистава тривала понад дві години. Глядача переносили у Нью-Йорк і пейзажі на напівпрозорій завісі, і музика.

Доріс, Люсіль та Іда - жінки віку «трохи за п’ятдесят», вдовиці, які, не зважаючи ні на що, не втрачають почуття гумору, здорового глузду і особливо шарму. Виявилося, що вони приятелюють уже давно. Їхні чоловіки померли… Але це лише укріпило дружбу поважних пань. Вони мають дітей, онуків, але… самотні.

Сцена2 (Copy)

У кожної із цих жінок – своя доля. Наприклад, Люсіль її чоловік Гаррі постійно зраджував. Тепер, коли його не стало, вона навмисне часто знайомиться з іншими чоловіками, фліртує. Ось тільки робить вона це не заради себе, а для того, щоб Гаррі на небесах… ревнував.

Натомість Доріс – чудова господиня, яка традиційно чекала вдома чоловіка із п’ятьма стравами на вечерю. Втім, коханого не стало, а час минув, загоївши рану… Лише Іда – третя подруга – не змогла змиритися із втратою «половинки». Власне, вистава і починається з того, що трійця вдів хоче сходити на цвинтар, бо минає чотири роки, як помер чоловік Іди. Там вони і зустрічають Сема. Власник крамниці із продажу м’яса прийшов на могилу своєї дружини. І ця зустріч відразу «змішує усі карти» у стосунках подруг.

Сповідь_героя (Copy)

Не здогадувалися, що незабаром однієї із них не стане

Ще вродливий вдівець після смерті дружини теж намагається жити повноцінно, радо знайомиться і зустрічається з жінками. Із Доріс вони знайомі – вона ходить у крамницю. І от раптом – між ними проскакує та сама іскра. Жінка має великі надії на весілля, куди запросили і її, і подруг. Може, Сем нарешті наважиться зробити крок?

І хоча дружба між Семом і Доріс породжує сумніви і спротив у подруг, реально зіпсувати усе може лише Мілред. Саме із нею м’ясник раптом вирішує прийти на весілля, де подружками нареченої є Доріс, Люсіль та Іда.

Вітання Стригуна (Copy)

2222 (Copy)

Сцена (Copy)

Звісно ж, із різних причин, але «відірвалася» трійця на тому святі – конкретно. Розваги жінки продовжили ще й вдома. Випивали, виливали один одному душу, зізнавалися у потаємному… І навіть не здогадувалися, що незабаром однієї із них не стане…

Попри сум, розбавлений чорним гумором, фінал вистави таки перетворився на феєричне дійство – із музикою, танцями, грою світла… І публіці це, схоже, дуже сподобалося. Власне, не лише їй. На сцену вийшов Федір Стригун і особисто привітав усіх, хто грав цього вечора.

Я не знаю статистики… Але певно, жіноча тема (її вже і кияни тут піднімали) – таки гостра, - визнав він. – Напевно, цього замало на нашій сцені. Треба замислитися… До того ж, мені приємно, що ви обрали такий матеріал, де змогли себе проявити ці чудові актриси. Я знаю, що такий репертуар підібрати доволі важко…

Фото і відео автора і з сайту - dramtheater.cv.ua

Довідка. Режисер-постановник «Сяй, мій божевільний діаманте!» - Володимир Савінов. Балетмейстери: А.Марчак-Кіщенко і О.Кіщенко. Головні ролі виконували заслужені артистки України Діна Анепська, Лариса Попенко і Наталія Гунда. Із роллю Сема блискуче впорався заслужений працівник культури України, директор театру Юрій Марчак.