Пасічників закликають розводити українських бджіл (Агро-новини)
Мінагрополітики закликає українських пасічників не заводити бджіл, які не притаманні нашому регіону.
Про це повідомляє ubr.ua.
«В Україні є карпатська і степова аборигенні породи бджіл. Не завозьте сюди інших, навіть якщо вам описуватимуть їх як суперпродуктивних. Тому, що дуже часто ці нові породи бджіл викривляють ситуацію з нашим бджолиним генофондом, витісняють наших бджіл», — повідомила заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.
За її словами, іноземні породи бджіл нічим не кращі за наших. Ні за продуктивністю, ні в адаптації до місцевих умов.
Територію України споконвіків населяли українська степова, карпатська і темна лісна породи бджіл. Також були ввезені в Україну і використовуються на багатьох пасіках сірі гірські кавказькі бджоли.
В останнє десятиріччя українські породи бджіл піддані сильній метизації, головним чином кавказькими. На багатьох пасіках лісостепової і степової зон виявлені сучасні бджоли невідомого походження і покоління. Вони менш продуктивні, частіше хворіють, схильні до роїння, гірше зимують, ніж чистопородні українські.
США. Вчені розробили плівку, яка захищає рослини від шкідників
В США створили препарат нового принципу дії під назвою КропКоат, який не схожий на жоден з існуючих препаратів.
Про це повідомляє tripoli.land.
За словами генерального директора фірми Crop Enhancement Кевіна Чена, після розбризкування препарат не проникає в листя, не діє на патогенні організми, а створює суцільну плівку мікроскопічної товщини.
Плівка нетоксична, вона змінює поверхню рослини, включаючи листя, стебла, плоди та насіння. Таким чином підвищується стійкість рослини до шкідників та хвороб, знижуючи потребу в пестицидах. Розробники запевняють, що про проблему резистентності можна не турбуватися, препарат повністю сумісний з хімічними пестицидами і з біопрепаратами.
«Нас запросила одна відома міжнародна компанія допомогти вирішити проблему шкідника Conopomorpha cramerella, який за останній час завдав величезної шкоди плантаціям какао в Індії», — розповів Кевін Чен.
Нещодавно препарат почали використовувати і в інших країнах Південно-Східної Азії на каві, цитрусових та лохині. Великий потенціал розробники вбачають у Китаї, де з 2020 р. виробників цитрусових зобов’язали припинити використання пестицидів.
Одним із шляхів створення майбутнього країни є аграрні інновації
Про необхідність розвитку аграрної індустрії та запровадження інновацій йшлося на Третьому міжнародному Інвестиційному форумі, що 12 жовтня пройшов на Черкащині. Провідний партнер заходу, ГК UKRAVIT, представила своє бачення аграрного майбутнього та запропонувала нові шляхи розвитку потенціалу як області, так і всієї країни.
Зокрема, очільник ГК UKRAVIT Віталій Ільченко повідомив про створення на Черкащині науково-дослідного центру та першого біотехнологічного агроіндустріального парку.
Мета його відкриття — створення реального стимулу для розвитку сільськогосподарської галузі Черкащини, забезпечення стабільного механізму стійкого інноваційного розвитку агропромислової галузі регіону.
«Україна є експортером сировинних матеріалів, натомість імпортуємо ми готові товари. Нам потрібно хоча б імпортозаміщення зробити. Бо я дуже дивуюсь, чому речі, які ми імпортуємо, не можна зробити в Україні. Ми дуже багато викидаємо продуктів, які потребують переробки», — зазначив Віталій Ільченко.
Окрему дискусійну панель було присвячено можливостям співробітництва влади та бізнесу у галузі розвитку територій та створення стабільних механізмів розвитку підприємництва і експорту.
«Кожна українська компанія, яка експортує товари, представляє Україну на міжнародному рівні, формує імідж України. Кожна компанія намагається заявити про себе. Я вважаю, що на своєму успішному прикладі потрібно показувати і відкривати для іноземців іншу Україну», — заявив на початку панельної дискусії «Точки зростання агроіндустрії» засновник групи компаній UKRAVIT Віталій Ільченко.
