«Плюси» і «мінуси» нового Трудового кодексу
Верховна Рада прийняла у першому читанні проект Трудового кодексу, який передбачає низку змін і в оплаті праці, і в організації робочого дня і тижня, обіцяють зміни і при влаштуванні на роботу тощо. Правда, це ще не остаточне рішення. Законопроект відправили на експертизу в Міжнародну організацію праці. Висновки експертів будуть враховані при підготовці законопроекту до другого читання. Якщо він буде прийнятий, то новий Трудовий кодекс може вступити в дію вже з 1 січня 2016 року.
«Плюси» для працівників
Знайти «плюси» зовсім не складно, хоч їх, на наш погляд, не так вже й багато.
Новий Трудовий кодекс обіцяє нам довшу відпустку – 28 днів. Замість 24 днів, яка є зараз. Буде регламентована і обідня перерва: не менш як 30 хвилин і не більш як дві години. Упродовж робочого дня працівник має право на короткі перерви.
Нас лякали, що трудовий тиждень можуть збільшити до 48 годин. Цього в законопроекті нема. Трудовий тиждень – не більш як 40 годин, а при шкідливих умовах праці – 36 годин. Правда, при письмовій згоді працівника кількість робочих годин може бути збільшена до 44, але тоді за кожну годину понаднормової роботи платитимуть утричі більше.
Пропонують збільшити і доплату за роботу в нічний час з 20% до 30%. Правда, було б добре, якби вказали, як змусити роботодавців це положення виконувати. Адже нині у багатьох приватних фірмах за роботу в нічний час і у святкові дні платять так, як у звичайний робочий день. Скажете, працівник повинен вимагати підвищеної оплати? Були такі, що вимагали, але у відповідь почули: якщо вас не влаштовує, шукайте іншу роботу.
При влаштуванні на роботу письмовий трудовий договір між роботодавцем і працівником буде обов’язковим. Нині це відбувалося за згодою обох сторін.
Роботодавець не матиме права змінювати умови трудового договору без згоди працівника.
Обіцяють збільшити і розмір вихідної допомоги працівникам у разі скорочення, але сума цієї виплати у кожного буде різна і залежатиме від трудового стажу працівника.
Вагітні жінки звільняються від проходження випробувального терміну.
Чоловіки і жінки з однаковими досвідом роботи і обов’язками будуть отримувати однакові зарплати. Досі це питання не було регламентоване.
Пропонується гнучкий графік роботи і можливість роботи на дому. Відпрацьований час буде фіксуватися, але головними критеріями оцінки роботи за таких умов буде якісне виконання роботи і в строк.
«Мінуси» для працівників
Якщо розшукати зміни в новому Трудовому кодексі, що є на руку працівникам, було нескладно, то з «мінусами» – справа складніша. Нерідко вони заховані за складними юридичними термінами, які зрозумілі далеко не всім пересічним громадянам. Тож допомогти виявити їх, ІА ZIK попросила керівника Львівського центру юридичного захисту Олександра Атаманюка.
– У проекті Трудового кодексу є багато положень, які значно звужують права працівників і розширюють права роботодавців щодо правовідносин із найманими працівниками. Давайте проаналізуємо деякі з них.
Скажімо, звужуються права жінок, які мають дітей. Згідно з діючим нині трудовим законодавством, матері, які мають дітей віком до трьох років, не залучаються до роботи в нічний час.
Стаття 276 проекту Трудового кодексу це право у матерів забирає. Тепер жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину-інваліда, можуть залучати до робіт у нічний час, надурочних робіт і робіт у вихідні дні, дні державних і релігійних свят за їх письмовою згодою. Але під тиском роботодавця жінки можуть бути вимушені написати таку згоду, або їм скажуть уже знайому фразу: «Не влаштовує – шукайте іншу роботу».
Звужуються і права на відпустку у зв’язку з навчанням (ч.9 ст. 181 проекту Трудового кодексу). Пропонується, що працівникам, які мають намір здобути другу вищу освіту, додаткова оплачувана відпустка надаватиметься лише у разі скерування їх на навчання роботодавцем.
Ще одним прикладом звуження прав працівників в проекті Трудового кодексу є усунення профспілок та послаблення їх ролі щодо погодження звільнення працівників. Згідно з проектом, немає необхідності роботодавцю погоджувати із профспілкою звільнення працівників за невиконання або неналежне виконання своїх трудових обов’язків, або у випадку виявлення невідповідності працівника займаній посаді (статті 93-98 проекту). Висновки роботодавця можуть бути спірними і встановлення профспілковим комітетом об’єктивності та реальності підстав для звільнення є захисним аргументом працівника.
У нині діючому Кодексі законів про працю передбачено обов’язок роботодавця у разі затримання видачі трудової книжки з його вини, виплатити працівнику середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. У положеннях проекту Трудового кодексу така норма відсутня. Тож у випадку такої затримки з різних причин (відповідальна особа або керівник підприємства у відпустці, на лікарняному) трудова книжка не видається і працівник не має можливості влаштуватися на нове місце роботи, перебуває у безоплатному вимушеному прогулі.
У проекті Трудового кодексу законодавець заклав багато аналогічних обмежень прав працівника.Натомість введено надмірно широкі повноваження роботодавця щодо визначення змісту трудового договору, розширені, нечітко визначені й односторонні підстави для звільнення, покладення на працівника виконання додаткових обов’язків. Передбачено одностороннє залучення працівників до роботи у вихідні дні без їх згоди, одностороннє залучення до надурочних робіт, недієвий механізм захисту від незаконного звільнення. І основними підставами вказаних недоліків проекту Трудового кодексу, на мою думку, є його розробка без широкого громадського обговорення, а також залишення без уваги вимог Конституції України щодо недопущення при прийнятті нових законів звуження змісту та обсягу прав і свобод гарантованих Конституцією.
Джерело: zik.ua