Корнель Філіпович прожив практично все життя у Польщі, проте таки повернувся в Тернопіль, щоправда, уже в перекладах Юрія Матевощука.

Корнель Філіпович – польський прозаїк, сценарист і поет, народився у Тернополі, а наприкінці Першої світової з батьками переїхав до Цешина (Польща). Там і прожив решту свого життя. Вів насичене письменницько-громадське життя: самвидав, «міграція» між різними літературними угрупованнями молодих літераторів того часу, демократична опозиція, ПЕН-клуб. Відбув концтабори.

Коли один із поетів Тернопільщини, Юрій Матевощук, прочитавши декілька уривків прози Філіповича, дізнався, що він уродженець нашого міста, вирішив взятись за переклад творчості митця. Нам відома його повість «Чоловік – це дитина» з кінця 1970-х та поодинокі вірші, адаптовані Наталею Лобас. Тож бажання зробити нинішнє видання не просто коротким романом Філіповича українською, а повноцінним виданням його творів українською зрозуміле.

Про ідею перекладу розповідає літератор Юрій Матевощук.

— Якось випадково мені до рук потрапила книжка в бібліотеці Юрка Завадського, взяв прочитати, а потім так сподобалося, що вирішив перекласти. У повісті розповідається про польського поета, що приїхав на літературний виступ у провінційне містечко без назви, яке було дуже схоже на наше рідне місто. Також одним із мотивуючих факторів було те, що Філіпович народився в Тернополі, а про нього, напевно, лише деякі тернополяни знають. Тому це ще, як свого роду намагання пригадати і донести цю інформацію, щоб люди знали, що на Тернопільщині не лише Словацький родився, а й Філіпович. Правда, довго він тут не жив. Але сам факт заслуговує уваги.

Також, Юрій ділиться своїми враженнями від творчості польського митця.

— Корнель Філіпович – майстер короткої прози, і коли я читав повість, як уже було сказано, місто із твору дуже нагадувало Тернопіль, хоча сам автор погано його пам’ятав. Але, як зізнався згодом син поета, Олександр Філіпович, що це місто  - Цешин, проте я таки сподіваюсь, що це не так. Щодо поезії, то для мене вона була, цікава тим, що Україна і Польща мають різні погляди на поетичну творчість. Польща, ще на початку ХХ століття більшою мірою відійшла від римованої поезії, а в нас побутує силаботоніка у більшості творів. Поезія Філіповича – це верлібри, я б одним словом окреслив це філософічною поезією. Також, цікавим є той факт, що Корнель не був, поетом, а прозаїком, і його вірші відрізняються від творчості інших поетів Польщі. Ще відомо, що автор писав цю збірку 50 років, і він писав дійсно за потребою.

Загальне сприйняття світу, не завжди рожевого, як здається, а часто справедливого, де кожна дія має свій результат - це те, що може почерпнути із книги читач, - зазначив літератор

За словами Юрія Матевощука, коли Юрко Завадський спілкувався з синами поета, Олександром та Мартіном Філіповичами щодо авторського права,  і вони дізналися, що в Тернополі виходить книжка їхнього батька, то дуже зраділи.

Діана ГОГОЛЬ