Поранений боєць з Тернопільщини освідчився коханій
Весілля відбудеться після перемоги - хлопець досі воює
Поранений боєць з Тернопільщини - студент ТНПУ - освідчився коханій. Емоційну історію війни та кохання розповіла «Свобода».
Вона сказала «Так!» І світ для нього наповнився світлом. Зникло все. Війна, поранення, переживання, страх, повітряні тривоги… Зосталися тільки вони… Молоді, щасливі, закохані… І серця вистрибували з грудей…
– Коли ж весілля? – питаю радісно в «сокільця», тернополянина Максима Кузіва.
– Після перемоги. Зараз не час для танців й веселощів, – кілька хвилин паузи й потім притишене: – Ми так вирішили.
Із Оленою Булою вони разом давно. Обоє – у «Соколі». Дивляться в одному напрямку й розуміють одне одного з півслова.
Максимові – 22 роки. Він – студент Тернопільського національного педагогічного університету ім.Володимира Гнатюка. Тренер зі спортивного туризму. Із перших днів повномасштабної російсько-української війни рушив до Києва. Оленка хотіла їхати з ним. Не дозволив. Заборонив іти й госпітальєркою. Аргументував: йому спокійніше, коли вона в безпеці. Легше бити ворога. А допомагати фронту, наближати перемогу може й у Тернополі. Тоді навіть трохи посварилися, але врешті кохана змирилася, прийняла, зрозуміла…
Того 7 вересня ні Олена, ні Максимові батьки не забудуть ніколи. Бахмутський напрямок. Танки. Поранення. Осколок буквально вирвав з руки сокільця кусень м’яса й м’язів. Військовий госпіталь. Операція. Реабілітація…
– То після лікарні, може, вдома зостанешся? – питаю.
– Яке? Ні, – випалює твердо. – Одразу до хлопців. Вони чекають. На бахмутському напрямку зараз стабільно важко. Я потрібен своїм.
– А наречена?
– Оленка зрозуміє. Підтримає.
Фото «Свободи»
