Під Києвом близько півтори доби гасили пожежу на нафтобазі ТОВ «БРСМ-Нафта». Наразі з'ясовують причини: теракт, вибух нової «бодяжної» суміші чи страховка.

П'ятеро загиблих, 12 травмованих, один зниклий безвісти, кілометри випаленої землі та тисячі тонн знищених нафтопродуктів – такі попередні результати безпрецедентної пожежі, яка понад добу палала в передмісті Києва. І це лише офіційна інформація. За неофіційними даними, кількість загиблих і постраждалих може виявитися в рази більшою. Пожежу віднесли до найвищого рангу небезпеки – четвертого.

Повідомлення про загоряння біля резервуара з паливом обсягом 800 куб. м (ємністю 650 тонн) на нафтобазі ТОВ «Бытремстройматериалы» (ТОВ «БРСМ») у селі Крячки Васильківського району Київської області надійшло в оперативно-диспетчерську службу Васильківського району о 17.29 8 червня. Хоча саме загоряння сталося на півтори години раніше – близько 16.00.

«Тобто півтори години вони намагалися своїми силами гасити пожежу. Якби вони вчасно звернулися до фахівців, то локалізувати цю проблему можна було б ще вчора», – заявив Олександр Турчинов, секретар РНБО. Але в компанії «БРСМ-Нафта» вважають: винні пожежники, у яких не було «оцінки того, що відбувається, у зв'язку з чим рятувальники, які прибули, були змушені організовувати гасіння і прийняття тактичних рішень на місці, що спричинило за собою втрату часу для локалізації пожежі».

«Змушені констатувати, що пожежно-рятувальні служби, які прибули на місце, не були забезпечені необхідними засобами для локалізації загоряння й оперативної ліквідації події», – йдеться в заяві Олександра Мельничука, директора департаменту стратегічного маркетингу мережі АЗК «БРСМ-Нафта».

О 19.53 вогонь перекинувся на сусідні резервуари. У зоні ураження опинилися чотири працівники нафтобази. Один із них дістав опіки 90% шкіри і через декілька годин помер.

Уночі пожежа розгорілася з новою силою, і до ранку 9 червня горіли вже 8 резервуарів, а о 9.15 стався вибух. Вісьмох пожежників удалося вивести із зони ураження, тіла трьох пожежників було виявлено увечері 9 червня. Зниклим безвісти вважають одного працівника пожежного поїзда ПЗЗ. За тривогою було піднято Нацгвардію, її бійці взяли в оточення місце аварії.

До 10.30 горіли всі 17 резервуарів нафтобази. Вогонь почав підступати до сусідньої нафтобази компанії «KLO», а також перекинувся на ліс, неподалік від якого розташована військова частина з повним арсеналом зброї. Почали евакуйовувати жителів у радіусі 2 км і вивозити військове майно.

Керівництво нафтобази не змогло надати інформації про точну кількість нафтопродуктів, які на той момент зберігалися в резервуарах. За даними учасників ринку, їх було близько 14 000 тонн. Тому пожежники припинили спроби загасити резервуари і взялися за локалізацію вогню по периметру пожежі. До вечора 9 червня пожежу було локалізовано, загрози населенню та військовій базі вже не було, констатував Олександр Турчинов. Голова МВС Арсен Аваков пообіцяв, що гасіння пожежі завершиться протягом найближчих 12 годин. На 21.00 9 червня вже налічувалося четверо загиблих та 12 осіб у лікарнях, із них семеро – працівники ДСНС. До 23-ї години вже фігурували дані про п'ятьох жертв пожежі.

Версія «Теракт»

Через що почалася пожежа, журналістам чомусь розповідав Турчинов: «Проблема полягає в тому, що на нафтобазі проводили роботи з перекачування нафтопродуктів, і за інформацією, яка є, під час цього перекачування нафтопродукти потрапили на електродвигун, що і призвело до займання».

В офіційній заяві керівництва «БРСМ-Нафта» цієї інформації немає. А версія причини займання така: «Ми розглядаємо навмисний підпал і припускаємо, що загоряння нафтопродуктів на нафтобазі сталося в результаті терористичного акту».

«Ми неодноразово публічно заявляли, що з 22 квітня 2014 року наші АЗК зазнають спланованого зовнішнього тиску та системних нападів невідомих осіб, зловмисні дії яких мають усі підстави бути кваліфікованими як терористичні атаки, – йдеться в документі. – Так, 28 грудня на АЗК у Києві було підірвано саморобний пристрій, закладений між стиками плит бетонного паркану, а 10 січня 2015 року на станції у Броварах стався потужний вибух, який призвів до загоряння газового модуля. Ще два вибухові пристрої, закладені на різних станціях нашої мережі в період із лютого по березень 2015 року невстановленими особами з метою вибухів, знешкодили працівники міліції».

У компанії скаржаться, що ні виконавців, ні замовників цих злочинів так і не знайшли. Тому все, що відбувається, вони розцінюють як залякування власників у протизаконній конкурентній боротьбі.

«Напевно, ця версія, що все було зроблено навмисно, має право на існування. Принаймні вчора вночі Олександр Мельничук називав деяких осіб, які записали себе ворогами «БРСМ». Мельничук назвав одного чиновника, який нещодавно публічно заявив, що «БРСМ» треба забрати в держуправління», – розповідає Олександр Сіренко, експерт компанії UPECO. Щоправда, прізвища він не уточнив, пославшись на те, що це має робити сама компанія.

Версія «Бодяга»

А от Сергій Куюн, директор «Консалтингової групи А-95», вважає, що вчорашній вибух був викликаний незаконною діяльністю самих працівників «БРСМ-Нафта». Експерт посилається на людей, які першими прибули на місце загоряння біля резервуара і з якими він безпосередньо спілкувався.

«Що таке нафтобаза у Василькові? Це центр кустарного виробництва нафтопродуктів у нашому регіоні (Київ і Київська область. – Forbes). Зокрема, вчора там проводили випробування якихось нових компонентів, сталася непередбачувана хімічна реакція, згодом – уже термічна. У результаті розірвався шланг, а далі вже відбулося потрапляння під двигун (про який говорив секретар РНБО Олександр Турчинов. – Forbes)». Потім – вибух і загоряння резервуарів».

На підтвердження своєї версії Куюн повідомив, що, за статистичними даними, «БРСМ-Нафта» продає на 40% нафтопродуктів більше, ніж закуповує на великооптовому ринку. Але при цьому обсяг реалізації продукції відповідає тому обсягу сировини і компонентів, які приходять на їхню нафтобазу у Василькові. Це і є той «хімічний коктейль», який зберігався на базі під Києвом і про який так не хочуть розповідати керівники підприємства.

Недотримання протипожежних заходів і вимог свідчить про халатність власників компанії. «Уже під час пожежі виявилося, що пожежна водойма там давно засипана піском, піноутворювачів немає. Та подивіться відео, де представник МНС стоїть і розповідає: немає того, немає цього. Постає запитання: а хто їм видав дозвіл на експлуатацію цього об'єкта?» – дивується Куюн.

Самі рятувальники зазначили той факт, що цистерни на базі розташовані дуже близько одна до одної, а між ними стоять ще й маленькі ємності з нафтопродуктами, що значно ускладнило роботу. А також пояснили, що гасити вогонь за допомогою авіатехніки не можна, адже вертольоти рятувальників можуть ліквідувати загоряння лише водою, а нафтопродукти необхідно гасити спеціальною піною. Але піноутворювача для гасіння полум'я на нафтобазі не було. І перша бригада рятувальників, які прибули на місце, піни також не мала. У результаті їм довелося додатково доставляти її для роботи на пожежі.

«Коли в пожежно-рятувальних служб вичерпалися запаси піноутворювача, ми екстрено вжили заходів щодо забезпечення рятувальників цією сумішшю. У цьому зв'язку ми хотіли б щиро подякувати учасникам паливного ринку, а саме: мережі АЗК «KLO» та компаніям корпоративного сектору, як-от Білоцерківський шинний завод «Росава», Міжнародний аеропорт «Київ», ТОВ «Альянс-Оіл Україна», які оперативно прийшли на допомогу і спільними зусиллями допомогли нам зібрати понад 40 000 кілограмів піноутворювача для забезпечення ним пожежно-рятувальних служб», – наголошують в офіційній заяві «БРСМ-Нафта». Проте у зв’язку з цим постає запитання: чим у такому разі працівники бази гасили пожежу біля резервуара перші півтори години?

Олександр Сіренко міркує не так категорично: «Ця нафтобаза працює понад 10 років, і до цього все було нормально. Чому, коли компанію почали «кошмарити», раптом згадали, що там щось не так? Спочатку горів один резервуар із бензином, уночі, під ранок, уже все йшло «нанівець», вигорало паливо, пожежу було частково локалізовано. Але потім подув вітер – і неможливо було навіть працювати з піною, усе загорілося. І вибухи почалися, вибухнуло кілька ємностей».

Версія «Страховка»

На сьогодні щодо посадових осіб групи компаній «БРСМ» ведуть досудове розслідування кримінального провадження за ч.5 ст.191 Кримінального кодексу – заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах, а саме 1,2 млрд грн. Про це повідомило Головне слідче управління МВС України. Мова йде про керівників ТОВ «БРСМ-Нафта», ТОВ «БРСМ», ТОВ «Укртрансоіл-2009», ТОВ «Росукренергохолдинг», ТОВ «Біотехнології-2000», ТОВ «Елемент Оіл», ТОВ «Бел-оіл», ТОВ «Нафтозбут», ТОВ «АЗС-оіл», ТОВ «Нафтосинтез», ТОВ «Укрнафтотрейдинг».

До цього списку входять усі, хто так чи інакше постачав продукцію на Васильківську нафтобазу. Уранці Олександр Турчинов заявив: саме «щодо цієї нафтобази вели слідство, і реальний обсяг нафтопродуктів буде відомо вже після гасіння пожежі».

Один із провідних бізнесменів країни, Геннадій Корбан, теж припустив, що ця пожежа не випадкова. Свою версію він виклав у дописі в соцмережі Facebook «Про пожежу на нафтобазі під Києвом, яку ніяк не погасять».

«У мене є своя версія. Буває так, що ви з різних причин не можете продати майно. Чи то його ніхто не купує, чи то його хоче забрати влада. Або ж воно нажите не зовсім законним шляхом. Я б акцентував увагу правоохоронців не на причині загоряння, а на тому, чи застраховане це майно, на яку суму і в якій страховій компанії. Коли майно горить, важливо подивитися розмір страхових виплат у разі його втрати. Інакше кажучи, майно Едуарда Ставицького вважають нажитим не зовсім законним шляхом, а отже, воно потрапляє під ті кримінальні справи, які відкрито проти нього в Україні», – пише Корбан.

На його думку, рано чи пізно вину Ставицького буде доведено, майно – продано, а дохід – зараховано до бюджету держави. «Схоже, Ставицький вирішив не чекати на розв'язку такого сценарію. І я не здивуюся, якщо виявиться, що незадовго до пожежі це майно було застраховано чи перестраховано на суму, яка може відповідати його ринковій вартості. Якщо мої припущення підтвердяться, Ставицький і його компанія в результаті отримають відповідну грошову компенсацію, а держава – згорілу нафтобазу», – висловив сміливе припущення Корбан.

Ця версія потребує ретельної перевірки. На сьогодні Forbes знайшов ще один пост на цю тему. Його автор – Олександр Саусь, керівник компанії BritMark Insurance Brokers. «Щодо сьогоднішньої пожежі ПММ (нафтобази ТОВ «БРСМ-Нафта» під Києвом. – Forbes). Ми дзвонили їм рік тому. Страховки у них не було. Тиждень тому нам не відповіли. А через паркан така ж база, але вже нашого клієнта. Ось тепер я розумію, як же погано ми ще вміємо дзвонити».

Варто зазначити, що увечері 9 червня директор департаменту стратегічного маркетингу «БРСМ-Нафта» Олександр Мельничук заявив в ефірі телеканалу «112», що саму згорілу нафтобазу було застраховано, а ось паливо, яке міститься в її резервуарах, – ні.

На згарищі

В.о. прем'єр-міністра, віце-прем'єр В'ячеслав Кириленко повідомив, що створено урядову комісію під керівництвом голови Держслужби з НС Миколи Чечоткіна, яка працює над питаннями ліквідації пожежі на нафтобазі у Васильківському районі Київської області. А з резервного фонду буде виділено кошти постраждалим.

Прес-секретар президента Святослав Цеголко заявив: «Поки що на основі проведених слідчо-оперативних дій версія про теракт не підтверджується. Але правоохоронці мають протягом найближчих годин доповісти президентові результати розслідування щодо причин катастрофи».

Слідом за ним відзвітував Олександр Турчинов: «Ситуація з пожежею на нафтобазі під Києвом перебуває під повним контролем пожежників... Небезпеки для перекидання полум'я на військову частину та сусідню нафтобазу вже немає, тому штаб ухвалив рішення не проводити евакуацію людей із 10-кілометрової зони». Секретар РНБО вважає, що до відповідальності необхідно притягнути тих посадових осіб, які давали дозвіл на будівництво нафтобаз поблизу військової частини.

Антон Геращенко, радник голови МВС, повідомив, що Державна служба з надзвичайних ситуацій неодноразово виносила компанії «БРСМ-Нафта» приписи про необхідність приведення своєї нафтобази у відповідність до державних пожежних норм, проте там необхідних дій не робили.

Також стало відомо, що причини й обставини пожежі на нафтобазі у Київській області розслідує Головне слідче управління (ГСУ) МВС України. «За цим фактом (пожежі) відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 273 (порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах чи вибухонебезпечних цехах) Кримінального кодексу України. Одна з імовірних причин пожежі – технічна, при роботі з нафтопродуктами», – повідомляє прес-служба ГУМВС України в Київській області у вівторок.

Але якщо буде встановлено вину посадових осіб, то Генеральна прокуратура України може взяти участь у розслідуванні, заявляє генпрокурор Віктор Шокін. «Можливо, що якщо під час розслідування буде встановлено факти порушень з боку посадових осіб, які винні у виникненні пожежі (як сказав Турчинов, місце розташування цього об'єкта було вибрано з порушенням), то ми, ймовірно, заберемо його до себе у провадження», – зазначив Шокін. Разом із тим він запевнив, що «в ГСУ досить професіональні слідчі», але увага правоохоронців до розслідування цієї справи буде дуже пильною.

Забуті страхи

За ГСУ та Генпрокуратурою також стежать ЗМІ та громадськість, оскільки це не перший прецедент з участю компанії й ГПУ. Сергій Куюн зазначив той факт, що в переліку «терактів» в офіційній заяві «БРСМ-Нафта» чомусь немає згадки про вибух автозаправного комплексу (АЗК) в Переяславі 22 квітня 2014 року. Тоді загинуло четверо людей, п’ятьох було покалічено. Вердикт слідства однозначний: порушення при будівництві та експлуатації АЗК. Минув рік, а нікого не покарано. Генпрокуратура часів Яреми про цей факт узагалі забула.

«АЗК «БРСМ-Нафта» налічує 150 об'єктів плюс три нафтобази. Останніми роками Держгірпромнагляд, який відповідає, зокрема, за виробничу безпеку, підпорядковувався безпосередньо Міненерговугілля, де сидів Едуард Ставицький, тому зрозуміло, що жодних питань до структур «БРСМ» узагалі не було», – каже Куюн.

На думку експерта, неконтрольоване кустарне виробництво нафтопродуктів і так б'є по бюджету: через несплату податків ділки кладуть собі до кишені 8–9 грн за кожен літр. За ці гроші, каже він, можна купити не тільки пожежників, а й генпрокуратуру та інші органи перевірки. Але тепер ця протизаконна діяльність починає забирати людські життя і несе шкоду екології. Якби 2014 року, після вибуху в Переяславі, було проведено тотальні перевірки об'єктів «БРСМ», то, можливо, сьогоднішньої трагедії вдалося б уникнути.

А поки що обласна влада закликала людей якнайменше відчиняти вікна і перебувати на вулиці до першого дощу. А мер Києва Віталій Кличко дав указівку перевірити всі заправки та нафтобази в регіоні щодо відповідності пожежній безпеці. Міністерство екології, у свою чергу, закликало відновити перевірки екологічно небезпечних підприємств.