Реформування галузі охорони здоров’я вимагає радикальних кроків: скорочення ліжок, персоналу, а то й закриття окремих неефективних закладів. На цьому наголосив начальник управління охорони здоров’я ТОДА Володимир Богайчук. Однак у частини громадськості немає розуміння цього питання, тож кожне радикальне рішення супроводжується протестом населення.

Кажуть діяти радикально

Справді, минулий рік для галузі охорони здоров’я був насичений скандалами та громадським спротивом. Керівництво профільного управління розробило низку пропозицій щодо оптимізації мережі та окремих установ. Та заходи, які в результаті мали привести до суттєвої економії, лише викликали хвилю негативу, причому не тільки з боку працівників окремих установ, а й частини депутатів. Щоправда, мотиви останніх різні. Одним справді шкода людей, які можуть залишитися без робочих місць. Інші розуміють, що такий радикалізм їм неодмінно згадають на наступних виборах.

– Загалом фінансування галузі охорони здоров’я відбувається з розрахунку на одного жителя, – пояснює начальник управління охорони здоров’я ТОДА Володимир Богайчук. – Для того, щоб раціонально використовувати бюджетні кошти, потрібно робити непопулярні кроки. Зараз із 1,5 млрд. грн. бюджету близько 300 млн. грн. ми просто викидаємо в трубу, фінансуючи послуги немедичного характеру. Управління охорони здоров’я протягом року кілька разів подавало на сесію обласної ради пропозиції щодо закриття неефективних закладів. Наприклад: Заліщицького протитуберкульозного диспансеру, Бережанського, Чортківського. Медицини у цих закладах, якщо бути об’єктивним, дуже мало.

Очільник галузі зазначає, що частина санаторіїв та лікарень в області пустує. Реальна кількість пацієнтів у рази менша, а на лікарняних ліжках роками перебувають одні й ті ж пацієнти. Їм просто немає куди дітись, а лікарні й не проти. Таким чином «наганяють» показники. Натомість за якісною медичною допомогою пацієнти їдуть у заклади значно вищого рівня.

– Приміром, обсяг фінансування закладу – близько 9 млн. грн., а він працює як соціальна установа. Ми подали пропозиції щодо закриття шкіл у дитячих санаторіях. Не може бути так, щоб одну дитину вчив один вчитель. Наприклад, у Яблунівському санаторії прийнято рішення про закриття школи. Зараз освітня послуга надається на умовах контракту, укладеного між головним лікарем та викладачем, – каже Володимир Богайчук.

У свій час «Номер один» розповідала про непросту ситуацію у цьому фтизіатричному санаторії. Спершу заклад планували перепрофілювати під спортивний інтернат, потім, після протесту працівників, у санаторії закрили школу. Щоправда, і на цей крок колектив закладу пішов «зі скрипом». Працівники запевняли, коли закрити школу, то жодна дитина протягом навчального року до них не приїде. Мовляв, оздоровлення триває близько місяця. Це надто великий термін для навчального процесу. Наразі прийнято компромісне рішення – перевести педагогів на контрактну форму.  А ось відсутність дітей керівництво галузі пояснює незадовільним станом приміщень, адже пацієнти хочуть оздоровлюватись у комфортних умовах.

Інший приклад – Чортківський шкірвендиспансер.

– Бюджет закладу – 1,5 млн. грн.,- каже Володимир Богайчук. – Там стаціонарна допомога не надається, тому потреби у ліжковому фонді нема. Достатньо диспансеру, але депутати відхилили це питання. У свій час ми разом з екс-міністром охорони здоров’я Василем Князевичем були у Язловецькому санаторії. Пацієнт розповів, що поступив у заклад, ще коли пан Князевич був головним лікарем. Люди тут просто живуть. У цих закладах не стоїть питання про надання якісної медичної послуги. Фінінспекція дала чіткий висновок по кожному з них, але, на жаль, я не можу прийняти рішення одноосібно.

Не краща ситуація і в Теребовлянській станції переливання крові. За словами головного лікаря, заклад 25 років виконує свої функції лише на 30% потужності.

– Коли ми піднімали питання навіть не про закриття, а про об’єднання з Тернопільською станцією, депутати не підтримали. Всі сидять, отримують заробітну плату. Станція переливання крові виконує функцію відділення районної лікарні і приймає, умовно кажучи, 5 осіб на тиждень. В області є сім номерних лікарень, безліч районних лікарень на 75 ліжок, хоча насправді достатньо і 25,- каже Володимир Богайчук.

Старе тягне на дно

Очевидно, громадськість скаже на це: «Ламати – не будувати». Найлегше закрити заклади. Важче – зберегти і дати їм нове життя.

У принципі з цим частково погоджується і пан Богайчук. За його словами, заклади потрібно або відновлювати, або закривати. Якщо немає можливості вкласти гроші у їх розвиток, то краще не відтягувати процесу і закрити їх, а зекономлені кошти вкласти у те, що працює.

– Люди їдуть туди, де якісні медичні послуги. Вони не хочуть перебувати в санаторії, де Радянський Союз. Це ж стосується психоневрологічного санаторію у Кременці та Бережанах. Треба або вкладати в них кошти і розвивати, або закривати.

Звичайно, рішення про закриття закладів не популярні, але їх потрібно приймати. На зекономлені гроші можна було б зробити багато потужних речей. Протягом 2015 року скоротили 25 ліжок, а торік, відповідно до мого наказу, скорочено 520 ліжок по області, – констатував Володимир Богайчук.

Тернопільщина фактично перебуває на дні рейтингу щодо скорочення ліжкового фонду. В цілому потрібно оптимізували ще близько 2,5 тис. ліжок.

Частина громадськості підтримує представників влади у їхніх намірах, адже завдання галузі – надати якісну допомогу хворому, а не створювати робочі місця. Від великої кількості неефективних закладів страждає якість.

– Ці заходи називають непопулярними, а я б, навпаки, назвав їх популярними. Адже гроші передбачено на надання медичної допомоги, а не виплату заробітної плати, – каже представник експертно-аналітичної групи «Акцент» Богдан Малиняк.

У цьому році заплановано реформування первинної ланки, впровадження електронного реєстру пацієнтів, передбачено, що відповідальність пацієнта та лікаря зрівняються на терезах.

В області планують створити 3 госпітальних округи: Тернопільський, Кременецький та Чортківський.

У структуру кожного госпітального округу будуть входити: багатопрофільні лікарні інтенсивного лікування І та ІІ рівня, лікувально-діагностичний центр, лікарні планового та відновного лікування, станція швидкої медичної допомоги з пунктами швидкої медичної допомоги, пунктами швидкої медичної допомоги тимчасового базування та спеціалізованими бригадами швидкої медичної допомоги, хоспіс (заклад для надання паліативної допомоги та психологічної підтримки безнадійно хворим). На адміністративній території госпітальних округів базуються центри первинної медико-санітарної допомоги для надання первинної медичної допомоги.