Віра Олександрович

Що діється у голові чоловіка, коли він дивиться на жінку, з’ясували у Тернополі (фото, відео)

Основне_Мірошник

«Світ тут, перед моїми очима, а я тільки повинна встромляти назви у все, що є довкола мене. Так, як я встромляю ножа у живіт курки», – робить висновок головна героїня п’єси сучасного шотландського драматурга Девіда Гарровера.

Таких і подібних фраз, на кшталт, «що думають жінки, коли їх ніхто не чує» або «що діється у голові чоловіка, коли він дивиться на жінку» вистачало у постановці Львівського академічного театру ім. Леся Курбаса.

Вистава3
Вистава3

Саме цей колектив вчора, 16 вересня, п’єсою «Ножі в курях, або Спадок Мірошника» відкрили XVI Всеукраїнський фестиваль «Тернопільські театральні вечори. Дебют» (докладно про цю культурну подію читайте ТУТ і ТУТ – прим.).

Правду кажучи, така постановка більше пасувала б «малій сцені», адже головних героїв було лише троє і декорації впродовж вистави не змінювалися. Втім, емоції вирували навіть у такому малому «трикутнику»:  любитель коней і орач Вільям – його молода дружина – мірошник Ґілберт Горн.

«Ножі в курях» – п’єса доволі складна і багатогранна, бо вона сповнена численних символів. Так, коли Вільям порівнює жінку із полем (а із чим ще може порівняти її звичайний селянин?), вона йому відповідає: «Я не поле. Як це я – поле? Поле – воно яке? Рівне. Сире. Чорне від дощу. Я – не поле».

Вільям
Вільям

Словом, ці троє – зовсім різні. Голова родини зосереджений на повсякденних справах, весь час думає лише про господарку і своїх коней. Трохи грубуватий, навіть у ставленні до коханої. Його дружина – дурненька мрійниця, яка не має коли голову до неба підняти через хатні турботи. Натомість мірошник – освічений і схильний до вільнодумства чоловік. Саме знайомство із ним змінює свідомість жінки так, що вона не в змозі більше жити із нудним і марудним орачем, а тому… вбиває його.

– Ой, вона зараз його уб’є!? – шепотіла одна із глядачок подрузі.

– Я би сама такого зануду вбила… – впевнено відповіла приятелька.

Проте стосунки у нової пари все одно не складаються. Горн врешті залишає млин і перебирається жити до міста. Йому там – цікавіше і не треба мити справу із «селом».

Підсилює сприйняття вистави оригінальна сучасна сценографія Володимира Стецьковича. Він наче дістав із голови героїні її «думки» і відтворив їх в онлайн-режимі – на простирадлах, що висіли над сценою.

Мірошник_жінка
Мірошник_жінка

– Нічого я тобі не скажу. Не видам, що у мене в голові. Там багато є... Багато різного. Але я не скажу чого… – говорила жінка.

Вистава2
Вистава2

Власне, кожен, хто був у залі, шукав у сюжеті щось своє. Комусь подобалися перипетії, бо нагадували про історії сусідів чи близьких. Інші впродовж години і 20 хвилин замислювалися над філософським сенсом побаченого на сцені. І хоча справжній задум Гарровера для всіх залишився «незайманим», публіка радо вітала акторів, не раз викликала їх на біс. А голова професійного журі Федір Стригун відразу після вистави вручив акторам грамоту за участь у фестивалі.

Фінал
Фінал

Нагадаємо, Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір’я» ввечері 18 вересня зіграла політичний детектив «Кафе Республіка». Натомість 19 вересня на сцену із класичною комедією Мольєра «Скупий» вийде Хмельницький академічний обласний музично-драматичний театр ім. М. Старицького. Читайте про це на «Терені» згодом

Фото і відео автора, а також – із відкритих джерел

Вибір читачів за тиждень

Відео