Днями тернополяни, заслужені художники України Володимир Чорнобай та  головний художник Тернопільського обласного академічного театру актора і ляльки Володимир Якубовський повернулись із кількатижневої малярської резиденції у столиці Турецької республіки Північного Кіпру Лефкоші.

Участь у цьому мистецькому заході взяло одинадцять осіб, всі вони — представники львівської художньої школи. Організатор резиденції — засновник Ближньосхідного університету Турецької республіки Північного Кіпру, доктор, колекціонер Суат Гюксель бей. Для того, аби потрапити на резиденцію, митці пройшли серйозний відбір серед багатьох представників сучасного мистецтва.

Учасників забезпечили всіма необхідними матеріалами найвищої якості й умовами для праці. Сюди вони їхали вже підготованими, ознайомившись з історією та культурою острова,  запланувавши форму своєї роботи. Окрім часу, призначеного для роботи в майстернях, художникам організували культурну програму — вони відвідували вернісажі, цікаво, що на відкриття кожного приїжджали міністри республіки, а на одному був президент. На екскурсіях ознайомились із природою та архітектурою острова.

— Давня архітектура Кіпру вражає. Чимало із цих споруд зараз у руїнах, але ці руїни добре доглядають та охороняють. Візантійські храми острова мене надихнули на твір «Візантійський мотив», для нього використав орнаменти капітелей, образ склепінчастих арок, в які «поселив» химерних істот зі своїх «органічних структур». Тим хотів показати, що тепер храми стоять пусті й заселені сутностями, відмінними від тих, котрі населяли їх раніше. В іншій роботі розвинув тему східних мотивів і теж поєднав їх із «органічними структурами». Твір «Острів у морі» створив останнім і це була чиста імпровізація, експеримент на великоформатному полотні. Острів став об’єктом, що перегукується з образом Пікуя, гори українських Карпат, яку зобразив на багатьох своїх роботах,— розповідає Володимир Чорнобай.

чорнобай

чорнобай66

У серії великоформатних творів «Листки старого манускрипту» Володимир Якубовський розвинув тему історії Кіпру.

— Крізь сторінки рукопису «просвічують» різні деталі — письмена, фрески, візерунки. Це своєрідна розповідь про історію Кіпру через абстраговані мотиви різних епох. Вона загадкова, проте логічна, із внутрішньою динамікою та драматургією, — пояснює митець.

якубовський

якубовськийлисток із древнього манускрипту - 3

Мої співрозмовники задоволені, що жодних обмежень у виборі тем, техніки чи матеріалів не було. А ось роботи для підсумкової експозиції відбирав сам організатор резиденції, він же брав активну участь у її плануванні.

— Суат Гюксель бей вимогливий та прискіпливий, отримав хорошу освіту й добре розуміється в мистецтві. Недостатньо було просто створити хорошу візуальну роботу — за нею мала стояти концепція та філософія, — провадить мову далі Володимир Якубовський. — Ми часто обговорювали з ним роботи та їхні сенси. Кожен елемент мав відігравати композиційну й змістову роль. Мені було дуже цікаво із ним спілкуватись, бо видно було, що його інтерес непідробний. Суат Гюксель бей надає перевагу абстракції, а це теж показник. Цей жанр — як джазова музика — вимагає певного рівня від слухача.

Підсумкова експозиція резиденції відбулася у величезній виставковій залі медичного факультету Ближньосхідного університету Турецької республіки Північного Кіпру. Варто додати, що у цьому закладі є 18 факультетів і кожен має свою будівлю та виставкову залу. На відкриття експозицій приїжджають профільні міністри, це відкриття не стало винятком. А зараз Суат Гюксель бей споруджує величезний музей сучасного мистецтва.

— Приємно, що там митців шанують, а влада цікавиться мистецтвом. Хотілось би, аби й в нас художників згадували не тільки для галочки чи для піару, — каже Володимир Якубовський. — Гнітить, що у нас широкий загал та влада не цікавляться й не ходять на виставки. В Україні не те, що продати свої роботи, а часом навіть організувати експозицію складно.

якубовський7

 Малярські резиденції в Нікосії Суат Гюксель бей організовує не вперше. Група, учасниками якої були тернополяни, лише друга із європейськими митцями. Перед тим переважна більшість художників була із тюркомовних країн.

— Разом із нами були групи із Казахстану та Киргизії, котрі складались із людей різного віку — молоді, котра навчалась у рідних університетах, і старших митців, випускників московських чи ленінградських (тепер — Санкт-Петербург) вишів. У них переважає класичних підхід до живопису, їхні роботи композиційні, розповідають про побут, але вони творять й  абстрактні композиції, — каже Володимир Чорнобай.   

Додому художники привезли ошатно видані каталоги. У своїй вступній статті доктор Суат Гюксель бей коротко проаналізував розвиток українського образотворчого мистецтва, акцентувавши на нашій багатовіковій спадщині й домінуючому в ній звертанні до кольору. Він також звернув увагу на адаптацію міфологічних та місцевих мотивів у концепцію сучасного живопису.

До речі, Володимиру Чорнобаю запропонували зробити персональну виставку в Лефкоші. Тож восени матимемо нагоду поспілкуватись із ним про поїздку та експозицію.

Анна Золотнюк

Фото надані Володимиром Чорнобаєм та Володимиром Якубовським