Жителі Старого Збаража і Залужжя зібрали близько тисячі підписів з вимогою до місцевої влади закрити місцевий смітник. Він отруює повітря в околицях двох сіл багато років поспіль, хоча офіційно вже давно закритий.

Та вивозити побутові відходи Збаражу і навколишнім селам нікуди, ось і назбируються у колись літописних і ще досі мальовничих місцях тонни непотребу, котрий чи то загорається сам, чи то його навмисне підпалюють. Подейкують, на смітнику час від часу господарюють цигани, які за допомогою локальних підпалів розживаються тут металобрухтом.   

Особливо інтенсивно сміттярка горить цього літа. Дим від неї – нестерпний, нудотний. У спеку, коли повітря «стоїть», смог залягає на вулицях Старого Збаража, розташованого у глибокій улоговині. Якщо нема вітру, місцеві змушені дихати «пахощами» до ранку, а вранці дим розноситься близьким Залужжям.

Люди тут ведуть сумну статистику: на одній із вулиць, де живе 25 родин, за останні кілька років від онкологічних захворювань померли 11 людей. Ця обставина й змусила місцевих жителів поставити перед головою Збаразької РДА Анатолієм Качкою питання руба: або закривайте смітник, або ми заблокуємо дорогу на Тернопіль.

Зараз пристрасті ще вдається вгамувати, та чи надовго? Влада показує (поки – лише словом), що намагається проблему вирішити. Обіцяє залучити закордонного інвестора для будівництва на території району сміттєпереробного заводу. Але це питання не місяця і не двох. Потрібен час, щоб вибрати ділянку, збудувати завод. На носі ж зима, і будувати взимку ніхто не візьметься. А взимку, дивись, смітник засипле снігом, і проблема якось розсмокчеться. Хоча у холодну пору звалище теж посмерджує, але не так часто…

Зараз же районне і міське начальство, здається, з нетерпінням чекає проливного дощу, щоб він залив і загасив сміттєве неподобство. Бо пожежники з уже неконтрольованим чи то самозайманням, чи підпалами не справляються.

Варто додати, що дорога до сміттєзвалища – це й дорога до старозбаразького цвинтаря, а також до Залужанської церкви XVI століття, котру часто відвідують вітчизняні і зарубіжні туристи. Ото враження у них залишаються після цієї подорожі попри туристичні «принади» Збаражчини…

Наталія ТАРНАВСЬКА