Вирощувати устриць в Україні почали на початку двохтисячних років. Перша ферма відкрилася в Криму. А друга — уже у 2014 р. — у Херсонській області (пізніше переїхала до Одеської області). Крім того, налічується пару десятків мідійних ферм, повідомляє mind.ua.

0202

Компанія «Устриці Скіфії» продає своїх молюсків по 30 грн/шт. Кілограм українських мідій у роздробі коштує від 100 грн, м’ясо рапани — від 140 грн. Оптова ціна для мідій в Україні — від 30 грн/кг.

«Собівартість вирощування устриці менше €1. Маржинальність 100?%. Собівартість вирощування кілограма мідій оцінюють приблизно в €0,3», — розповідає власник компанії «Устриці Скіфії» Андрій Пігулевський.

Він інвестував у створення устричної ферми близько $200 000. Зараз вирощує приблизно 17 т устриць на рік. У планах через три-чотири роки наростити обсяги до 40 т.

«Створення мідійної плантації, на якій можна вирощувати 300–500 т молюсків щорічно, коштуватиме $1 млн. Окупитися такий бізнес може за три-чотири роки. Наприклад, устриці, щоби вирости, потрібно до двох років», — повідомив голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков.

За його оцінками, на Чорному та Азовському морях можна вирощувати щорічно не менше 20 000–30 000 т мідій та інших молюсків. Проте українська мідія на зовнішніх ринках навряд чи матиме великий успіх, оскільки програє за ціною і якістю чилійським молюскам.

За даними Держстату, два роки тому Україна експортувала до ЄС близько 130 т мідій, рапани й устриць. Учасники ринку кажуть, що на експорт в основному йде м’ясо рапани. У компанії «Устриці Скіфії» перспективним для експорту вважають китайський ринок.

«Туди мріють потрапити всі європейські виробники. Адже це найбільший ринок споживання устриці, і там готові платити за високу якість», — говорить бізнесмен.

Вчені прогнозують, що до 2030–2035 рр. устриці на атлантичному узбережжі зникнуть: з 2008 р. в молюсків відзначається підвищена смертність — на першому році життя через вірус, що вражає молюсків, гине до 50?% устриць.

Аграрний фонд реалізував понад 60 тис. т мінеральних добрив

ПАТ «Аграрний фонд» реалізував понад 60 тис. т мінеральних добрив. Про це розповів голова правління компанії Андрій Радченко в інтерв’ю Latifundist.com.

0201

«У нас на складах було понад 220 тис. т добрив. Реалізовано вже близько 60 тис. т. Ще тиждень-два поторгуємо, а потім до кінця січня 2018 р. буде період «затишшя». А у лютому-березні продажі відновляться», — наголосив він.

Андрій Радченко додав, що інтерес до добрив проявлять всі — дрібні, середні та великі агрокомпанії, включаючи трейдерів.

Голова правління також додав, що ПАТ «Аграрний фонд» і надалі планує розвивати продаж міндобрив, засобів захисту рослин і паливно-мастильних матеріалів.

«Це все те, що необхідно аграріям. А ми могли б надати всі ці товари в одному місці на вигідних умовах. Тому у лютому-березні завершимо продаж міндобрив, отримаємо вільні кошти і з квітня-травня спробуємо вийти на ринок з новими мінеральними добривами», — підсумував Андрій Радченко.

 Часник рокамболь має колосальний потенціал врожайності — експерт

У часника рокамболь (його ще називають слонячим) — колоcальний потенціал уpожайноcті, виcока ціна і вільна ринкова ніша. Про це пише ubr.ua.

0203

Cлонячий часник в Укpаїні вирощують уже багато років, але, на жаль, до промислових масштабів ще дуже далеко. Разом із тим, за потенціалом уpожайноcті рокамболь не має собі рівних — вага однієї цибулини в середньому становить понад 100 г. За його словами, слонячий часник садять, як і звичайний озимий — за місяць до початку сильних морозів. Культура відноситься до морозостійких, а врожаї в рослин, посаджених перед зимою, значно перевершують отримані при весняній висадці.

«Слонячий часник сьогодні є пеpcпективною нішею, адже, володіє колосальним потенціалом уpожайноcті й за смаковими якостями не поступається звичайному часнику, який ми звикли бачити на полицях магазинів», — розповідає диpектоp ТОВ «Агpо Аналіз» Вадим Дудка.