Після школи ми вступаємо до ВНЗ, а там половина предметів повторюється. Багатьом знайоме відчуття відчуження і цілковитого небажання вчити загальні предмети.

Звичайно, зачіпати «студентські мозолі» не надто приємна річ, але що тут вдієш. Часом потрібно розвіювати міфи чи принаймні підтверджувати теорії.

Днями мені випала нагода поспілкуватися з випускником інженерно-педагогічного факультету ТНПУ ім. Володимира Гнатюка – Ігорем, а також провести опитування у соціальній мережі «Вконтакте». Співставити його погляди на проблему, та погляди користувачів інтернету. Адже сама згадую філософію на нашій «філології» і частково впадаю у коматоз.

- Ігоре, як гадаєш, чи потрібно забивати голову загальними предметами?

- На мою думку цього робити не варто. Зараз поясню чому. По-перше, більшість студентів вступають до ВНЗ з надією пізнати, вивчити і вдосконалити свої навички у певній сфері діяльності, а по-друге – це марна трата часу та дорогоцінного сну (сміється), бо не встигаєш навіть профільні предмети вчити. Тут хіба роздерися.

- А чому ж «марна трата часу»? Хіба такі предмети як історія культури чи філософія не потрібні в житті?

- Хіба для загального розвитку. Час, який виділяють на цей непотріб можна використати з користю – вдосконалити практику.

- Само собою, що загальний розвиток і обізнаність у всіх сферах людської діяльності це основне для випускника вищого навчального закладу. Програма спрямована на те, щоб випускати як мінімум спеціалістів, а не лоботрясів. Ти не погоджуєшся зі мною?

- Тобто, якщо я не хочу вчити непотрібне, то мені прямий шлях до ПТУ?? У Європі така система навчання вважається ефективною і їхні випускники кращі спеціалісти, а у нас – що не випускник, то «професор», а як зайде мова за практичні навики… Знаєте, краще б вже англійської нам б добавили, бо мало годин, щоб вивчити її як належно.

Саме такою видалась розмова з Ігорем. А ось вам декілька відповідей із мережі, на запитання «Чи потрібні загальні дисципліни у навчальній програмі педагогічних ВНЗ?»:

Ольга, 19 р.: Не всі, але гадаю що потрібні.

Людмила, 22 р.: Так, проте робити з педагогів естетів не годиться. Потім лиють водичку, а конкретно нічого сказати не можуть.

Тарас, 20 р.: Треба не треба, а я вчу. Тут привілеїв бути не може, хочеш отримувати стипендію – вчи!

Мирослава, 21 р.: А що, мають відмінити? Будемо тепер як американці? Може ще давайте хай роки навчання скоротять!?

Ось такими є відповіді студентів. Звичайно, не з усім можна погодитись, але щось у цьому є. Викладачі натомість переконують, що у навчальних закладах програма складена з урахуванням всіх сил та можливостей спудеїв, адже навчальний план кожного з факультетів включає спеціальні предмети як на теоретичному, так і на практичному рівнях, де також мають місце загальні предмети. Студентам варто розуміти, що вища освіта – це не лише здобуття знань у конкретному напрямку, а й загальна обізнаність.

Анна КРАВЕЦЬ