Таємне життя звірів від фотографа із Чорткова (фоторепортаж)

фото Ореста Лижечки

Він спостерігає за дикими тваринами й фотографує, аби показати їх красу. Знимкує міста із висоти пташиного польоту. Фотограф із Чорткова Володимир Тихович понад десять років професійно займається фотографією. Працює з різними жанрами, найбільше до вподоби ловити цікаві моменти дикої природи та показувати їх на світлинах. Одним із перших у районі почав фотографувати дроном.  

Пригадує, що почав знімати тварин завдяки друзям — поїхав кілька разів на фотополювання та захопився.

— Наодинці з природою я себе відчуваю найкраще. Так, що й не передати словами. У такі мандрівки вирушаю сам або з товаришем. Це тривале заняття — нерідко йдемо у ліс на два-три дні, просижуємо у засідках годинами, звісно, часто встаємо до світанку, а шукати сліди звірів — найтриваліше заняття кожного фотополювання, бо ж дика тварина ніколи сама до тебе не підійде, — мовить співрозмовник. — Завжди хочеться сфотографувати щось надзвичайне. Буває, фотографуєш кілька днів, із тисячі кадрів обираєш два-три. 

122237104_3432098820244760_2516867142206266426_n
122237104_3432098820244760_2516867142206266426_n

Для того, щоби займатися такою фотографією, потрібна відповідне обладнаня — з далекофокусними об’єктивами, якими можна наблизити зображення, потужною технікою для високоякісного зображення та швидкісної зйомки. А ще обов’язкове знання поведінки тварин.

— Перед тим, як йду фотографувати певного звіра, обов’язково вивчаю його поведінку. Багато спілкуюся з колегами, а також лісничими, вони підказують, де можна побачити тварин, — пояснює співрозмовник.  

139875069_3667969943324312_4777536294952983081_n
139875069_3667969943324312_4777536294952983081_n

На одному із недавніх фотополювань пан Володимир сфотографував плямистого оленя. Для того, щоби зробити вдалі кадри, сидів у засідці кілька годин, спостерігаючи за зграєю.

— Упродовж усього часу, що спостерігаєш з відстані за тваринами, треба завжди бути готовим зробити фотографію, бо ж головне — сфотографувати цікаву мить, приміром, як олень стає на задні ноги перед іншим оленем, — пояснює співрозмовник. 

120077302_3336710589783584_5883361915367862160_n
120077302_3336710589783584_5883361915367862160_n

Цю фотографію, як і багато інших, Володимир Тихович зробив у одному з лісів району, каже ніколи не пише, де фотографував, бо так можна наразити тварин на небезпеку.

— Ось і нещодавно товариші-лісники розповідали, що випустили у заповіднику п’ять оленів, а одного за кілька днів застрелили браконьєри, — розводить руками фотограф. — Водночас помітив, що тепер у лісі більше звірів, бо повернулись ті, котрих багато років не бачили у наших краях. Так у попередні, теплі, зими, снігурів у наших краях не було — а цьогоріч прилетіли, та ще й багато. 

Часто, коли надходять холоди й в лісі зменшується кількість їжі, тварини ближче підходять до людських поселень. Так, взимку у місті можна побачити сов, до речі, вони люблять селитися на хвойних деревах. В холодну пору року цих пернатих простіше сфотографувати, ніж в інший час. Володимир Тихович однаково тішиться, коли вдається сфотографувати кабана, оленя, зайця чи сову, синичку, чи лебедя. Хоча уточнює, що зробити вдалий знімок дуже складно. Птахи дуже лякливі та швидкі, тож потрібно, крім потужної техніки, терпіння та удачу.

91976602_2870849123036402_5927924569292668928_o
91976602_2870849123036402_5927924569292668928_o

148386502_3727486400705999_5134876494909676724_n
148386502_3727486400705999_5134876494909676724_n

152917491_3757946574326648_4254823761504287405_n
152917491_3757946574326648_4254823761504287405_n

До речі, якщо влітку тварини постійно переміщуються в лісі, так, що складно передбачити їх місце перебування, то взимку є ймовірність сфотографувати їх біля годівниць. А ще, буває, взимку вони виходять до полів, аби знайти залишки врожаю, розповідає співрозмовник.

— Найбільше мені подобаються фіксувати несподівані моменти поведінки тварин, вловлювати їхню реакцію. Як у художньому портреті, так і фотографуючи тварин, неприпустимий формат “як на паспорт”. Нема того живого ефекту, коли тварина дивиться в об’єктив. Це ж найпростіше — звуком привернути її увагу, щоби вона подивилася просто на тебе. А треба сфотографувати так, аби було видно — тварина у звичному для себе середовищі та поводиться природно, — міркує фотограф. 

У такій близькості до тварин пізнаєш їхні звички. Володимир Тихович каже, що деяким рисам, людям не завадило б повчитися у звірів. Але дикі тварини — то дикі тварини, треба завжди бути обачним і напоготові. Запитую, чи не буває співрозмовникові страшно, коли від звіра відділяє лише кілька метрів. Каже, іноді буває. Проте для того й вивчає їх поведінку. Знає, що треба звертати увагу на те, в яких умовах тварини зараз перебувають, та в якому настрої, бо, як погана ідея наближатися до них, коли в ни період гону. Чи доглядають за дитинчатами, так само й погана ідея наближатися до них, коли вони тривалий час голодні.

151782448_3755385774582728_1025710883900788665_n
151782448_3755385774582728_1025710883900788665_n

Отож, то справа ще й розуміння тварини. Ну, а поки фотограф чекає на них, час не минає просто так.

— Не раз якусь квітку чи дерево сфотографуєш. Одне одному не заважає. Чи навпаки, коли фотографуєш дерева та квіти, випадково помічаєш птахів чи звірів. Завжди маю із собою камеру, бо ніколи не знаю, що трапиться по дорозі — чи лисиця бігтиме, чи цікаву хмару побачу, — додає чортківчанин.  

102917099_3030097560444890_6080859613725063043_o
102917099_3030097560444890_6080859613725063043_o

А ще пан Володимир фотографує рідне місто так, як його бачать птахи.

— Я дуже хотів показати своє місто під іншим ракурсом. Придбав дрон — і був неймовірно вражений тим, що побачив. Я почав фотографувати з висоти пташиного польоту архітектуру — замок, костел, церкви. До того, як сфотографував наш костел, мало хто знав, що черепиця на ньому викладена візерунком, котрий перегукується із орнаментом української вишивки, а зведений він у формі хреста. Після — почав фотографувати з висоти все місто та показувати різні райони — залізничного вокзалу, автостанції… Мені писало багато людей, дякували, що отримали нагоду подивитися на Чортків так, як перед тим ніколи не дивилися, чимало просили сфотографувати місця, де вони колись жили, — каже пан Володимир.  

91279544_2869882363133078_2828897148861415424_o
91279544_2869882363133078_2828897148861415424_o

91651355_2876203675834280_4425258547718127616_o
91651355_2876203675834280_4425258547718127616_o

Звісно, в аерофотографії свої специфіки. Одна з перших у тому, що тут не тільки фотограф не тільки той, хто знімає, а й керує літальним пристроєм. Отже, мусить пильнувати, щоби не влетіти комусь у вікно, не зачепитись за гілки чи електролінію. І звісно, треба робити фотографії. Отже, будувати вдалу композицію та шукати потрібний ракурс. Якщо не поставитися до цього серйозно, замість фотографії, де бачитимемо цікаве зображення, побачимо самі дахи.

92125033_2876203332500981_9193478574848344064_o
92125033_2876203332500981_9193478574848344064_o

Інна Віконська 

Фото Володимира Тиховича. Світлина, де зображений Володимир Тихович, — Ореста Лижечки

Вибір читачів за тиждень

Відео