Тернопільщина. Коли орієнтир – самодостатність громади (фото)
Розповідь про те, як усупереч скептикам та песимістам, команда однодумців торує шлях до благополуччя земляків, котрі вирішили об’єднатися в одну громаду.
Про кадри та фінансовий перерозподіл
З Іваном Івановичем Кобилянським, головою Борщівської міської ради та однойменної ОТГ, розмовляємо не наодинці. У кабінеті очільника присутні керівники структурних підрозділів його нової команди.
- З усього видно, своїм колегам довіряєте повністю, принцип прозорості діє навіть під час інтерв’ю?
- На сьогодні, на мою думку, головний чинник, який безпосередньо впливає на результативність роботи, – це правильно підібрана команда, яка має одну мету, – зробити все, щоб люди, які довірили нам працювати, відчули: об’єднання в одній територіальній громаді приносить позитивні зміни.
- А Борщівська громада досить велика…
- Так. 2017 рік, що минув, став знаковим в історії міста Борщева та восьми сіл – Мушкатівки, Слобідки – Мушкатівської, Верхняківців, Висічки, Пищатинець, Стрілковець, Королівки та села Цигани. Ми об’єдналися в єдину територіальну громаду, площа якої – майже 147 кв. км, з населенням 17 900 громадян.
- Як же розпочинався процес формування громади, яку люди довірили очолювати саме Вам, Іване Івановичу?
- Скажу відверто, розпочинати завжди важко. Не до кінця сформована законодавча база, постійно вносились поправки та приймались нові законопроекти, розмежовувались повноваження між органами виконавчої влади та місцевого самоврядування. Децентралізація, по суті, – це передання більшої частини повноважень у соціально-економічній сфері від центру в регіони з відповідним перерозподілом фінансових ресурсів. Але, в так званий, на перший погляд, простий процес завжди втручається політика, що веде за собою намагання здійснити певний хаос і зневіру. Початок року був не простим, проте ми сформували бюджет, розпочали вирішення кадрових питань, перейняли повноваження в галузі освіти, культури, спорту, а на сьогодні і архітектури. Головним пріоритетом нині, на мою думку, є забезпечення сталої фінансової діяльності, завдяки якій ми зможемо забезпечити стабільний соціально-економічний та культурний розвиток. Зауважу, що наша міська рада має один із найкращих показників дохідної частини бюджету порівняно з іншими громадами Тернопільщини. Але першочергово для нас було важливим, щоб люди, які нам довірились, відчули реальні зміни.
- Ніхто не закидав Вам, що, мовляв, створюєте «роздутий апарат»?
- Було й таке. Усього в апараті громади працює 55 спеціалістів. Здається, багато. Але, проаналізувавши обсяг робіт, які здійснюються, розумієш, це оптимальна кількість. Ось, наприклад, у нас головний розпорядник коштів – міська рада. У бухгалтерії, що відповідає за фінансування 8 населених пунктів, працює тільки 9 осіб, які, у свою чергу, обслуговують 38 установ, що є у нашому підпорядкуванні. Це садочки, школи, клуби, заклади позашкільної освіти, бібліотеки. Разом з тим, утримання апарату сягає 15% дохідної частини міського бюджету. А це, згідно із проведеним рейтингом Тернопільською облдержадміністрацією, становить лише 4 місце у порівнянні із усіма ОТГ області.
А структура міської ради така: 12 підрозділів та 7 виконавчих органів сіл, що є складниками Борщівської громади.
Про субвенції, які не все вирішують, і власні доходи, які дозволяють це зробити
- У цьому році вже маємо 2 млн 688 тис грн держсубвенцій на розвиток інфраструктури територіальної громади, - продовжує Іван Кобилянський. - У 2017 році з державної субвенції виділено понад 3 млн 875 тис грн, які спрямували на капітальний ремонт будинку культури в с. Пищатинці, капітальний ремонт із утепленням стін фасаду дитячого садка «Малятко». Також із згаданої суми частину виділено для капітального ремонту клубу у Стрілківцях, продовжується будівництво клубу в с. Королівка, тривають капремонти будинку культури в с. Верхняківці, дорожнього покриття по вул. С.Петлюри та даху дитячого садка «Кристалик», що в місті Борщеві.
- От Ви говорите про субвенцію. Багато хто нарікає, що її просто не вистачає для того, щоб громаді в нормальному стані підтримувати інфраструктуру?
- Це дійсно так. Наприклад, коли кажемо про освітні субвенції, то цього року змінилася формула розрахунку і нам зараз не вистачає 3 млн 600 тис грн на заробітну плату педагогічним працівникам. Тому під час формування бюджету ми спрямували на це 1,5 млн грн власних доходів, щоб виправити ситуацію. На освітні заклади в бюджеті виділено 380 тис грн для придбання комп’ютерної техніки в класи, у яких навчатимуться першокласники. Значні кошти спрямували на покращення стану протипожежної безпеки в школах громади. Зокрема, закупили вогнегасники ,у деяких школах оброблено дерев’яні поверхні за спеціальною технологію, встановлюємо пожежну сигналізацію. Виділено кошти і на меблі, облаштування пришкільних територій, - розповів Іван Кобилянський.
Великі суми для благополуччя найменших
А ще того дня разом із Іваном Івановичем ми відвідали всі населені пункти, що входять у Борщівську ОТГ. І чи не в кожному з них спілкувалися із сільськими старостами, керівниками шкіл, дитячих садочків.
- Знаєте, з ким би не зустрічався в селах та в Борщеві, кожен підтверджує, що виділяються немалі кошти із бюджету громади на соціальну сферу, благоустрій, ремонт доріг, освітлення вулиць, дошкільним та навчальним закладам.
- А воно так і є в реальності. Люди мають відчути зміни на краще вже зараз, а не колись, у перспективі. Все, що є на їхній території, має результативно працювати на громаду. Також, на мою думку, об’єкти, які є на території громади, мали б бути насамперед збережені та повинні функціонувати. У 2017 році нам передали на утримання Школу мистецтв, Будинок дитячої творчості, станцію юних техніків, будинки культури, клуби, бібліотеки, заклади освіти та дошкільні заклади. Але ще залишилися спільні з районом установи. Вони повинні пропорційно співфінансуватися. Це дитяча юнацько-спортивна школа та районний будинок культури, бо міського у нас немає. Відзначу, у нас повністю збережена система позашкільної освіти. А це все кошти і немалі! Наприклад, утримання Школи мистецтв нам обходиться близько 4 млн грн у рік, там навчається 410 дітей. Та навіть у перший рік нашої роботи ми вирішували найболючіші питання освітніх закладів.
- Директор Борщівської ЗОШ №2 Оксана Жолобанюк розповідала мені, що в аварійному стані був портал школи.
- Це справді так, з місцевого бюджету ми виділили майже 300 тис грн для проведення капітального ремонту перекриття та заміни 26 вікон на пластикові. Ще для цієї школи плануємо придбати комп’ютерний клас вартістю 135 тис грн.
Також, у Борщівській ЗОШ №1 на облаштування санвузла витрачено 145 тис грн.
- Розмовляв із завідувачем дитячого садка «Кристалик» Світланою Шереметою, показувала новий перекритий дах будівлі, ремонт повним ходом триває, нову групу будуть відкривати.
- Так, майже 783 тис грн направили для цього. Є потреба, оскільки цей заклад відвідують діти не тільки з Борщева, але й із сіл Мушкатівка та Слобідка -Мушкатівська. Ми - одна громада і хочемо, щоб комфортно було і тим, хто в місті, і тим, хто в селі. У дошкільних навчальних закладах відремонтували санвузли, придбали нові меблі та м’який інвентар, побутову техніку.
Не залишаємо поза увагою і позашкільну освіту. Так, для станції юних техніків та будинку дитячої творчості закупили туристичне спорядження, оргтехніку, інтерактивну дошку, картинги та оснащення до них на суму 243 тис. грн, - розповідає Іван Кобилянський.
- Варто зазначити, що торік за погодженнями виконавчого комітету та депутатів міської ради прийняли рішення не розпорошувати кошти, а повністю реалізовувати проекти, які на даний час розпочато.
Так у минулому році, ми реалізували проекти у селах Верхняківцях, Королівка, Стрілківці, Пищатинці та у Борщеві.
Цього року акцентували увагу на розвиток інфраструктури у селі Цигани, заплановано проведення капітального ремонту приміщення Циганської ЗОШ І- ІІІ ім. І. Франка. Йдеться про заміну вікон та дверей школи, співфінансування проведення ремонтних робіт дорожнього покриття дороги Борщів –Гуштин на 750 тис грн.
У селі Мушкатівка цьогоріч запланували провести капітальний ремонт дороги на 1 млн 350 тис грн, ремонт дорожнього покриття у с. Слобідка –Мушкатівська на 300 тис грн.
А у Висічці плануємо капітально відремонтувати дах будинку культури і замінити вікна на 738 тис грн
- А як щодо закладів, які працюють на умовах співфінансування?
- Фінансування здійснюється на умовах пропорційного розрахунку, проте, як на мене, якщо установа здебільшого фінансується Борщівською ОТГ, то вона і мала б перебувати в її підпорядкуванні.
За перший квартал цього року з міського бюджету профінансовано 200 тис грн на утримання ДСЮШ. Ми відстоюємо кожну гривню громади, тому постійно здійснюємо контроль за їхнім реальним використанням.
А взагалі, міською радою співфінансуються і районний будинок культури, і районна дитяча бібліотека, і Борщівський територіальний центр соціального обслуговування, а ще - районний центр соціальних служб сім’ї¸ дітей та молоді . Крім того, ми направляємо кошти на ряд районних програм. А саме - щодо надання пільг з послуг зв’язку на 2017-2020 роки пільговим категоріям громадян громади за минулий і цей рік. Фінансуємо програму соціальної підтримки малозахищених верств населення «Турбота», доплачуємодо пенсій воїнам ОУН-УПА, компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують сторонньої допомоги;
Виділяємо кошти і для Борщівської центарльної районної комунальної лікарні. Торік на придбання медикаментів виділили 20 тис грн, на енергоносії – 200 тис грн, для придбання медобладнання 263 тис. грн, на заробітну плату з нарахуваннями - 360 тис грн.
А вже цього року на енергоносії виділили понад 513 тис грн та здійснили співфінансування для закупівлі медобладнання на 500 тис грн.
Про децентралізацію і співпрацю між гілками влади
Упродовж дня, проведеного у Борщівській ОТГ, дізнався і від самого голови та й і від тих, з ким довелося спілкуватися в селах і в Борщеві, про низку фактів-підтверджень упевненого поступу громади. Про кожен з них можна розповісти в окремій публікації.
Та хотів би акцентувати на тому, що нині гальмує розвиток громади і, до речі, не тільки Борщівської, сповільнює її поступ на шляху до самодостатності. Саме про це – деякі тези, виокремлені під час зустрічей в Борщівській ОТГ.
- От, наприклад, така проблема, - розмірковує Іван Кобилянський. – Якщо в район поступило, скажімо, 8 млн 270 тис грн коштів на соціально-економічний розвиток, то на Борщівську ОТГ, яка найбільша в районі, виділено «аж» …350 ти. грн.
Або таке. Ось є субвенція на розвиток інфраструктури громад. Але там не враховують міське населення. От Мельнице -Подільська ОТГ, де за кількістю населення ми з нею майже однакові, на початку року отримала 6,5 млн грн, а ми - 2 млн. 688 тис грн.
- Узагалі, як Ви, Іване Івановичу оцінюєте процес децентралізації?
- Скажу відверто щодо процесу децентралізації: часто одне говориться, а інше робиться. Здається, що вертикаль виконавчої влади вперто відмовляється розуміти нас та підтримувати в добровільному процесі. Виникають непорозуміння під час формування проектів соціальної інфраструктури, коли нами пропонуються одні проекти для реалізації, а виконавча влада віддає перевагу іншим. Як на мене, повинна бути комплексна співпраця, ми усі маємо дбати про людей. Та попри це, скажу, що ми – самодостатні та все робимо для добробуту людей. Крім того, працюємо над розширенням нашої громади. У села, які залишились у районі, надіслані відповідні рішення про ініціювання об’єднання, залишилось чекати відповіді, - завершує розмову Іван Кобилянський.
…Коли вже згодом їхав із Борщева, згадав одну з багатьох зустрічей того дня. В.о. старости села Любов Мицик, яка показала відремонтований у Верхняківцях клуб, що збудований ще в 50-х роках минулого століття сказала, що жодні ремонти тут не проводили десятиліттями. – Ніколи на це не було коштів. А тут, як увійшли в громаду, то одразу ж відчули поліпшення. Ви тільки подумайте - 400 тис грн. вже використали на ремонт цієї будівлі в 2017 році, а цього року закладено ще 277 тис грн на оснащення клубу. Крім того, відремонтовано майже кілометр дороги, школу до ладу довели. Раніше сільська рада самостійно це б ніколи не змогла профінансувати. Бачимо, що нас чують і прислухаються до нас, - сказала тоді Любов Мицик.
І це, напевно, є суттю того, що робить Іван Кобилянський зі своєю командою однодумців у Борщівській об’єднаній територіальній громаді - чути людей, прислухатися до них і робити все, щоб життя їхнє стало кращим не на словах, а на ділі.
Фото автора
