Тернопільщина уперше побачила графічні портрети славетних князів Галицьких-Острозьких (фото)
Низка мистецьких імпрез відбулася у рамках пісенного фестивалю «Байда» у Вишнівці
Традиційно, фестивальну програму відкрили представники влади. Зокрема, звертаючись до учасників та гостей фестивалю, які прибули на площу перед палацом князів Вишневецьких, заступник голови Тернопільської облдержадміністрації Юрій Юрик зробив невеличкий історичний екскурс.
- Свято Покрови Пресвятої Богородиці – це свято, яке покликане оберігати нас усіх і українське військо. Сучасність дуже складна. На сході України триває війна. Але саме Свята Покрова у всі часи оберігала наших воїнів, дарувала їм силу та наснагу. Вишнівець – символічне місто. Тут - витоки нашого славного козацтва. Саме від Байди - Дмитра Вишневецького - розпочалася історія козацтва. І Свята Покрова стала покровителькою українських козаків. Вона завжди була з ними у всіх їхніх перемогах і в усіх їхніх невдачах. І зараз, як і в часи козаччини, Української повстанської армії Свята Покрова оберігає наших військових. Але нині згадуємо про тих наших земляків, які віддали своє життя за Україну. Тому, це свято є і днем пам’яті про українців, які загинули, але зупинили ворога. І цей день нам завжди має нагадувати, що ці життя наші герої віддали не даремно і кожен на своєму місці, повинен розуміти оту ціну, - сказав Юрій Юрик.
Своєрідною мистецькою «родзинкою» фестивалю стало відкриття виставки графічних творів відомого тернопільського художника-ілюстратора, дизайнера Олега Кіналя. Це – 20 портретів славетних князів Галицьких-Острозьких.
- Ідея створення такої галереї виникла три роки тому, коли познайомився із Володимиром Броніславовичем Білінським, відомим українським письменником, дослідником історії. Він - автор бестселерів «Країна Моксель, або Московія», «Москва Ординська» та «Україна-Русь». Історик-дослідник запропонував мені проілюструвати його унікальну трилогію: «Україна-Русь» — «Споконвічна земля», «Україна –Русь» — «Князі Галицькі-Острозькі», «Україна- Русь» — «Українська звитяга».
У цих книгах подано багатющий фактологічний матеріал, на підставі якого спростовуються старі заяложені міфи як радянських, російських, польських, так і деяких українських істориків. Йдеться про Великі Галицько-Волинське та Литовсько-Руське князівства, їхніх реальних правителів і будівничих. У правдивому світлі трактуються воєнні баталії, дипломатичні кроки та державні інтереси тогочасних країн — наших близьких і далеких сусідів.
У своїх виданнях Володимир Білінський відкриває альтернативний погляд на історію України 14-15 століть. Коли читав ці його книги, то розумів, як російська та польська влада була зацікавлена приховати реальні факти історії України. Щораз, гортаючи сторінки книг, усвідомлював, для чого фальшувалися як самі історичні документи, так і створювалися вигідні сусідам-ворогам її інтерпретації. Мета була одна - довести, що в українців нібито не було ані власних еліт, ані держави, ані права на національну державу. Навіть, наприклад, князі Острозькі зображалися старими, убогими і немічними, на тлі статних і славетних польських князів, мовляв, що вони могли зробити, яку там державу збудувати. Насправді ж, це були сильні і фізично, і духовно харизматичні люди, це була еліта того часу, - розповідає Олег Кіналь. - Мене це все зацікавило і я взявся за проект. Для майбутніх ілюстрацій потрібно було підготувати певну базу, тож їздив в архіви Кракова. Відня, Варшави, Італії, днями сидів у бібліотеках та в Інтернеті.
Починав із тих князів, про яких мав більше матеріалу. Багато матеріалів надав і сам Володимир Білінський, разом узгоджували ескізи до майбутніх ілюстрацій. Ось так поступово і створювалася галерея графічних образів славетних князів Галицьких-Острозьких. Це - близько тридцяти робіт, – розповівє Олег Кіналь.
У дійсно подвижницькій роботі художника активно допомагала його дружина Наталія.
- Я одразу загорілася такою ідеєю. Адже подібного в Україні ще не було. Разом з Олегом багато довелося перечитати, вивчати архівні матеріали. Все це захоплювало нас обох. Скажімо, князь Василь-Костянтин Острозький, великий українець, про якого знаємо небагато. Але ж багатогранна діяльність князя належним чином не поцінована. Хоча те, що він зробив, мало велике значення для української історії, спрямувало її у відповідне русло. Його батько, Костянтин Іванович, був видатним полководцем. Обіймав високі становища у Великому князівстві Литовському. Йому вдалося, переважно за рахунок великокнязівських пожалувань, які давалися переважно за воєнні звитяги, значно розширити свої володіння. Проте за військовими справами йому не залишалося часу зайнятися господарською діяльністю. А його син Василь Костянтин майже 450 років тому за посагом від Тарнавського, коли одружився із графинею Софією Тарнавською отримав Тернопіль. До речі, Василя Костянтина Острозького канонізовано як святого, як людину, що зробила дуже багато для Православної церкви. У 2008 році його канонізував патріарх України-Руси, предстоятель Української православної церкви Київського Патріархату Філарет. Острозькому належали величезні володіння, які охоплювали значну частину території сучасної України. Це – третина земель історичної Волині (зараз це переважно землі Рівненської, Хмельницької та Тернопільської областей), 14 міст і більших поселень з округами на Київщині, 8 – на Брацлавщині, 4 – на Галичині, 32 – на території Польщі. Його вважали найбагатшою людиною не лише тодішньої Речі Посполитої, а й усієї Європи. Статки князя дозволяли виставити військо чисельністю 15-20 тис. чоловік. Коштом князя було засновано й побудовано чимало міст і замків, передусім на південно-східній Волині та Київщині. Наприклад, його стараннями були збудовані замки на межі з Диким полем – у Білій Церкві, Переяславі, Богуславі. Завдяки цим діям стала більш інтенсивною колонізація українцями нинішніх центрально-українських земель. Сам же князь неодноразово рятував Київ від татарських наїздів. Також він чимало зробив для культурного розвитку цього міста, зокрема, такого його культурно-релігійного центру, як Києво-Печерська лавра. Він заснував першу в Східній Європі вищу школу – Острозьку академію. Під його керівництвом і за його сприянням була видана Острозька Біблія. Подібного роду видання в Західній Європі з’явилася лише в 90-их роках ХМІ століття, тобто через десять років після появи Острозької Біблії. Василь Костянтин Острозький, виступаючи покровителем православ’я в Речі Посполитій, чимало уваги звертав на розбудову церковних структур. Він виступав фундатором численних церков, монастирів. Навіть виношував амбітний план створення патріархату на українських землях. Це тільки такі факти про одного із князів, зображених у цій галереї. А їх бачите скільки, і діяльність кожного – це потужний пласт для вивчення і переосмислення нашої історії, - каже пані Наталія.
У тому ж залі, де демонструвалася виставка графічних творів Олега Кіналя, гості фестивалю могли ознайомитися із роботами учасників Всеукраїнського живописного пленеру «БайдаSICH», які презентував один із організаторів пленеру, народний художник України Богдан Ткачик.
У фестивальні програмі були і лицарські бої, і виступи аматорів сцени та виставки народних умільців.
Олег Снітовський
Фото автора
