Належне виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є пріоритетом  для будь-якої держави.  Так, в  українському законодавстві передбачена така форма виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, як дитячий будинок сімейного типу. Про систему функціонування установи розповідають у Кременецькому місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Відповідно  до  статті  256-5 Сімейного кодексу України, дитячий будинок сімейного типу - окрема сім’я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, для забезпечення сімейним вихованням та спільного проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Батьки-вихователі є законними представниками дітей і діють без спеціальних на те повноважень як опікуни або піклувальники. Їм для потреб дитячого будинку сімейного типу позачергово надається обладнаний індивідуальний житловий будинок або багатокімнатна квартира за нормами, встановленими законодавством.

На влаштування дитини-сироти і дитини, позбавленої батьківського піклування, до дитячого будинку сімейного типу потрібна згода дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Це питання з’ясовує службова особа закладу, в якому вона перебуває, у присутності батьків-вихователів і представника органу опіки та піклування, про що складається відповідний документ. Вихованці проживають і виховуються у дитячому будинку сімейного типу до досягнення 18-річного віку. А в разі продовження навчання у професійно-технічному, вищому навчальному закладі I-IV рівнів акредитації - до його закінчення.

За вихованцями дитячого будинку сімейного типу зберігається право на аліменти, пенсію, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв’язку із втратою годувальника, які вони мали до влаштування до дитячого будинку сімейного типу.

Вихованці мають право підтримувати особисті контакти із батьками та іншими родичами, крім випадків, коли це може завдати шкоди їхньому життю, здоров’ю та моральному вихованню.

У разі зменшення кількості вихованців внаслідок вибуття їх за віком або з інших причин за згодою сторін договору вирішується питання про поповнення дитячого будинку сімейного типу вихованцями або переведення його в статус прийомної сім’ї. Рішення про поповнення дитячого будинку сімейного типу вихованцями приймається на підставі заяви батьків-вихователів за наявності висновків служби у справах дітей, центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, який здійснює соціальне супроводження сім’ї, про доцільність влаштування дітей на виховання та спільне проживання у сім’ю.

Батьки-вихователі у разі прийому до дитячого будинку сімейного типу нових вихованців подають службі у справах дітей за місцем проживання чи перебування довідку про доходи сім’ї за останні шість місяців без урахування державної соціальної допомоги на дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, або довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов’язань з такого податку).

У разі коли середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців є меншим від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, питання функціонування дитячого будинку сімейного типу виноситься на розгляд комісії з питань захисту прав дитини. Контроль за умовами проживання вихованців здійснюють органи опіки та піклування і служби у справах дітей районних держадміністрацій, виконавчих комітетів міських рад.

Раз на рік служба у справах дітей за місцем знаходження дитячого будинку сімейного типу готує звіт про стан виховання, утримання і розвитку дітей в дитячому будинку сімейного типу. Цю інформацію  надає соціальний працівник, який здійснює соціальне супроводження родини, вихователем дошкільного навчального закладу або класним керівником загальноосвітнього навчального закладу, де навчається дитина, дільничним лікарем-педіатром і дільничним інспектором місцевого відділку міліції. Батьки-вихователі обов’язково ознайомлюються зі складеним звітом, який затверджується начальником служби у справах дітей.

Фото з відкритих джерел