Викладачі та студенти Тернопільського національного медичного університету імені Горбачевського здобули шість грантових проєктів від RECOOP HTS Association для вивчення судинних наслідків COVID-19. 

Асоціація регіональної співпраці з питань здоров’я, науки та технології починає свою історію ще у далекому 2006 року, коли медичний центр Cedars-Sinai (Лос-Анджелес, США) разом з одинадцятьма інститутами та університетами з шести країн Центральної та Східної Європи створили Консорціум регіональної співпраці з питань здоров’я, науки та технології – RECOOP HST. А 2012 року на базі консорціуму було створено RECOOP HST Association, яку юридично зареєстровано в Угорщині.

Керівниця наукового відділу ТНМУ, кандидатка медичних наук Оксана Шевчук  розповіла, як усе почалось та чому наші студенти та педагоги взялись за ці дослідження.

– Усе почалося з ситуації, в яку потрапили наші іноземні студенти, які змушені були через карантин перебувати в самоізоляції – вони знаходилися під важким пресом обставин, коли кордони закриті, навчання дистанційне, і життя взагалі дуже змінилося. Саме тоді виникла ідея дослідити, наскільки сильно вплинула ситуація з карантинними обмеженнями, котрі не дозволяли виходити з гуртожитку та спілкуватися, на розвиток хронічного психічного стресу в іноземних студентів. Так розпочалося наше перше дослідження, і стартував перший університетський грант від Асоціації RECOOP. Ми досліджували відмінності між студентами – дівчатами та хлопцями, індусами та африканцями – і намагалися з огляду на це з’ясувати, наскільки ця ситуація вплинула на них, – каже Оксана Шевчук.

1

Коли з’явилося більше інформації про коронавірусну інфекцію у науковців тернопільського медуніверстету народилася ідея дослідити молекулярні механізми ендотеліальної дисфункції, а також явища гіперкоагуляції та судинного тромбозу в осіб, які перехворіли на COVID-19

Головне завдання проекту - встановити молекулярні механізми розвитку ендотеліальної дисфункції, гіперкоагуляції та судинного тромбозу у осіб, які перехворіли на COVІD-19 різного ступеня тяжкості, а також у серопозитивних і серонегативних медичних працівників. Зацікавило вчених і продукування ендотеліоцитами вазорелаксуючих і вазоконстрикторних факторів, ступінь ушкодження стінок судин і функціональний стан ендотелію в учасників дослідження. Також детально вивчатиметься стан системи гемостазу, вплив психологічного і оксидативного стресу на розвиток коагулопатії і ендотеліальної дисфункції, механізми та ризик розвитку тромбоемболічних ускладнень у тих, хто перехворів або знаходився у контакті з пацієнтами з COVІD-19. Науковці запропонують рекомендації з профілактики і оцінки ризиків, прогностичні й діагностичні критерії розвитку тромбофілії та ендотеліальної дисфункції після одужання від коронавірусу, пише «Ваше здоров’я».

Наразі медики вже обстежили 448 пацієнтів – це тернополяни, а також жителі тих районів, які першими постражали від COVID-19: Монастириського, Шумського, Кременецького, Гусятинського, міст Копиченець і Почаєва.

– Учасники нашого дослідження поділені на 5 великих груп – ті, що контактували, але не хворіли, (на момент обстеження вони були ПЛР-негативні, та не мали імуноглобулінів до SARS-CoV-2 в крові); особи, які перехворіли на коронавірус у легкій формі та лікувалися вдома; пацієнти із середнім та тяжким перебігом, які були госпіталізовані, але не потребували оксигенотерапії. Четверта група – це госпіталізовані хворі, котрі перебували на оксигенотерапії, і п’ята – критичні пацієнти, які перебували у реанімації (ВАІТ), зокрема, на апараті штучної вентиляції легень, щоправда їх доволі небагато. Усі залучені особи поділені на дві окремі групи: медичні працівники та пацієнти. Такий розподіл дасть нам змогу глибше оцінити фактори, які впливають на важкість перебігу та розвиток ускладнень, а також проаналізувати, чи й справді існує взаємозалежність між супутньою патологією (цукровий діабет, артеріальна гіпертензія та інші хронічні недуги) та тяжкістю коагуляційних, тромболітичних ускладнень. Зокрема є мета також з’ясувати, наскільки впливає вік хворого, стать та кількість рецепторів АПФ-2 на перебіг хвороби. Ми будемо вивчати та аналізувати ризики і тяжкість розвитку тромбозу і ендотеліальної дисфункції у перехворілих на COVID-19 в залежності від преморбідного статусу, зокрема у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, які приймають іАПФ та АРАІІ. На основі результатів проведених досліджень будуть запропоновані рекомендації з оцінки ризиків, прогностичні критерії та критерії діагностики розвитку тромбофілії і ендотеліальної дисфункції у перехворілих на COVID-19 відповідно до тяжкості перенесеного захворювання, преморбідного статусу і наявності супутньої патології, а також розроблені профілактичні рекомендації для попередження таких ускладнень у людей, що перенесли коронавірусну хворобу COVID-19, – пояснює Оксана Шевчук.

4

grant-1

Вчені Тернопільського національного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського сподіваються, що результати їхніх досліджень покращать розуміння патофізіології COVID-19, а також стануть ключовими для розробки інноваційних та ефективних методик лікування і зменшення кількості випадків з несприятливим клінічним результатом.

– У нашій команді висококваліфіковані професори – кардіолог Мар’ян Гребеник, судинний хірург Святослав Костів, кардіолог-аритмолог Софія Маслій, доценти кафедри фармакології Яна Іванків і Оксана Шевчук, аспіранти Настя Пак та Борислав Сельський, студентка 6 курсу Палій Світлана та лаборанти Сенюк Ольга, Дзюба Марія, – каже Оксана Шевчук. – Наразі Асоціація RECOOP уже закупила певні набори реактивів для визначення показників ендотеліальної дисфункції. Взагалі ж це міжнародне дослідження проводиться у співробітництві з закордонними партнерами. Це науковці з Вроцлавського технічного університету, Університету Коменського у Братіславі, Осієцького університету імені Йосипа Юрая Штросмаєра в Хорватії , Університету Шегеда в Угорщині. Також співпрацюємо з нашими колегами, членами асоціації RECOOP в Україні – Львівським національним медичним університетом імені Данила Галицького та Інститутом біохімії імені О.В. Палладіна. Частина досліджень проводитиметься за кордоном, - розповідає Оксана Шевчук. 

Фото з відкритих джерел