Програму, яка покликана впродовж 2016-2018 років не лише врятувати «народне» озеро від екологічної загибелі, а й розвинути поруч нього інфраструктуру, що дасть можливість використовувати став у якості «поля» для різноманітних змагань на воді, нарешті подали на розгляд сесії депутатам міськради.

Документ складається з трьох частин: екологічної, інфраструктурної та спортивної. До розробки екологічної складової активно підключились науковці ТНПУ ім. В. Гнатюка. Зокрема доктор біологічних наук Василь Грубінко, пише «Номер один».

З уст науковця неодноразово звучала думка: якщо зараз залишити все на своїх м’ясцях та відкласти порятунок ставу, то скоро його просто може не стати. Тому відтягувати з програмою далі уже нікуди. Щоправда, довести до ладу «перлину» Тернополя – не дешеве задоволення. Попередньо весь комплекс робіт, за словами заступника міського голови Леоніда Бицюри, обійдеться нам кілька десятків мільйонів гривень. Позаяк таких коштів одразу ніхто не дасть, роботи «розбили» на три роки. У 2017-му планують витратити 9 млн. грн., з них 1 млн. на розробку проектно-кошторисної документації, решту – на аераційну систему очищення стоків.

До речі, про стоки. Окрім того, що Тернопільський став потерпає від нечистот з навколишніх водойм, його, разом з тим, забруднюють і самі місцеві мешканці. За словами науковця Василя Грубінка, ми маємо два таких дуже серйозні стоки, які загрожують ставу. Зокрема, колектор комбайнового заводу збоку с. Біла, там є незаконна «врізка», в тому числі самих жителів Білої та приватного сектора, а очищення не відбувається. Через це там гостро стоїть питання обладнати хоча б міні-очисні споруди. Знову ж таки це дуже дорого. Крім того, є досить серйозний викид з боку одного відомого ресторану. Кілька тижнів тому навіть місцеві активісти били на сполох, що у напрямку від ресторану до озера асфальт прорізаний у двох місцях, тобто туди хтось «кинув» комунікації і, швидше за все, без дозволу. Проте, за словами керівника ГО “Скеля” Андрія Об’єщика, окрім стоків поруч ставу, є ще одна невивчена проблема – так звані зливові труби, якими стікає дощова вода з міста.

Загалом роботи з порятунку ставу вистачає з головою. Тільки екологічна складова програми розділена на три окремі етапи. По-перше, це гідротехнічна складова, де роботи пов’язані з очищенням, скидами, створенням водойм-сателітів або накопичувачів. Друга частина – це екологічне упорядкування берегів (стоків). Третя частина – біотехнологічна, в якій учені пропонують поставити біоплато певної структури та характеру (вони бувають різними) і заселяти їх тими організмами, які потрібні для життєдіяльності ставу.

– Програма велика. За попередніми підрахунками, її реалізація нам обійдеться понад 40 млн. грн. Точної цифри сказати не можу, адже ще не розроблено проектно-кошторисної документації, – каже ініціатор документа, заступник міського голови Леонід Бицюра.

За словами високопосадовця мерії, депутати, голосуючи за програму, мають чітко розуміти, що це лише вершина айсберга. І ті витрати, які понесе бюджет Тернополя в 2017 році, – копійки порівняно з тим, скільки загалом доведеться заплатити за порятунок «ледь дихаючого» ставу.