Тернополяни, які перехворіли COVID-19 часто зауважують труднощі щодо повернення до розумової діяльності. Коронавірусна інфекція і справді має наслідок – зниження когнітивної діяльності. Щоправда, це явище може стати тимчасовим при правильному періоді відновлення.

Саме тому пропонуємо декілька психологічних порад щодо правильного сприйняття періоду після хвороби від професорки Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка практичної психологині Марини Орап.

95216199_3243964295827800_5343916429873774592_n

Як правильно сприймати період після хвороби?

- Це період відновлення, тому всю увагу варто звернути на реабілітацію. Вважати і очікувати, що після ускладненої хвороби відразу можна «стати такими ж, як і до хвороби» - помилково. Адже навіть переборовши звичайну застуду, можна відчувати слабкість ще деякий період. Тож після коронавірусної інфекції процес реабілітації як правило триватиме довше.

Багато людей, які перехворіли на COVID-19, вказують на зниження життєвої енергії, втрату сил, кволість і млявість після одужання. Це говорить нам тільки про одне - необхідно дати організму час на відновлення і накопичення сил.

Як повернутись до навчання чи розумової праці?

- Так, одним із наслідків коронавірусної інфекції є зниження рівня когнітивної діяльності - людина повільніше думає, важче зосереджується на конкретних речах, швидше втомлюється. Недаремно ще древні греки казали: «В здоровому тілі - здоровий дух». Дуже важко продуктивно працювати розумово, якщо фізичне здоров’я залишає бажати кращого. Я і сама це відчула на собі у період хвороби: зовні почувала себе непогано, тож думала - от, маю тепер багато часу, зараз закінчу статтю, допишу навчальний курс, відредагую книгу… а ні, думки «розбігались», ідеї не народжувались, слова не формулювались. Але це все минуло. Тому найперше можу порадити людям, які відчувають такі ж явищі - не лякайтесь, це тимчасово.

Друге - дати собі час і не форсувати подій. Відпочити. Повірте, через тиждень усі ці завдання я виконала із збільшеною продуктивністю.

І третє -  для відновлення найкращий спосіб (у даному випадку) - це читання книжок. Причому - обов’язково паперових (щоб очі і мозок не збуджувались від екранів гаджетів).

А загалом, це питання ресурсів. Що для вас є ресурсом - читання, сон, вечеря з коханим чи з друзями, прогулянка лісом, риболовля. Тільки коли ви точно будете знати, що саме наповнює вас енергією, це стане для вас ресурсом. Наприклад, шопінг, який багато «психологів» радять як прекрасний засіб відпочинку, мене особисто страшенно втомлює. Проте, «пореготати» від душі з подругами - це мій дуже дієвий ресурс. Точно так само, як подивитись з дитиною ввечері фільм чи прогулятись наодинці парком.  Не забувайте про фізичну активність - пробіжки (а медики часто тепер радять швидку ходьбу), велопрогулянки, фітнес, плавання, як мінімум - ранкова зарядка.

Як реагувати родичам, щоб допомогти в реабілітації після хвороби?

- Загалом, рекомендації такі ж, як і за будь-якої іншої хвороби: підтримувати, допомагати, вислуховувати, чути! Найгірше, що в такому випадку може зробити (сказати) близька людина: «Та забий, не звертай уваги, скоро все пройде». Найбільш адекватною реакцією буде щире зацікавлення самопочуттям і готовність допомогти. Причому, не нав’язуючи свої готові рішення і свої суб’єктивні уявлення про те, що потрібно пацієнтові, а уважно слухати саме його потреби.

І ще один момент, на якому я б хотіла наголосити. Не давайте порад і не дослухайтесь до рекомендацій «добрих людей», які рекомендують вам ліки, якими вилікувалась від коронавірусу їх сусідка, теща, жінка двоюрідного брата чи троюрідна тітка. У всіх людей різні діагнози, супутні чи хронічні хвороби, різний стан здоров’я і різне протікання хвороби. Дотримуйтесь тих рекомендацій щодо лікування, які дав вам ваш лікар саме вам.

Фото з відкритих джерел