Нещодавно тернополяни мали змогу побачити виступ землячки Ірен Гриців на відомому шоу Х-фактор. Там за виконання пісні «Индиго» дівчина отримала три «так» від суддів.

- Ірино, розкажіть, будь ласка, що вас привело на Х-фактор?

Це чиста випадковість. Я досі згадую, як до останнього не хотіла брати участь у шоу, але моя подруга заповнила анкету, взяла квитки на потяг, сама домовилась з редакторами і так я опинилась на Х-факторі.

- Які вас переповнювали емоції, враження від почутих трьох «так» від журі?

Я більше вражень очікувала від самих глядачів. Для мене це важливіше. А три «так» - це просто класний бонус. Я не йшла на шоу для того, аби почути «так», а для того, щоб мене почули люди.

- Чи впізнають вас тернополяни, чи беруть автографи?

Ні, в Тернополі рідко впізнають, а ось у Львові чи Києві значно більше згадують, де мене побачили.

- Ви, як єдина жінка МС в Західній Україні, мріяли займатись такою професією із самого дитинства, чи, можливо, вас до цього спонукала якась життєва історія?

Це також була своєрідна випадковість. Мною все життя керує вдача та випадковість. Одного разу я взяла мікрофон і провела всю вечірку, мене помітили і запросили працювати в клуб, де навчили всьому необхідному для цієї професії. Далі я підхопила всі знання і почала розвиватись в цій справі.

- Крім музики ви ще чимось займаєтесь чи маєте хобі ?

Так, я люблю читати.

- Чому саме «Индиго»?

Я співаю лише ту музику, яку відчуваю. Якщо у пісні немає душі – я її виконувати не буду. На той момент  в моєму житті склались такі обставини, що ця пісня просто була на повторі.

- Не заглядаючи наперед, але все ж: до кого із суддів з шоу ви хотіли б потрапити в команду?

Це спірне питання, тому що всі вони класні і талановиті. Я б хотіла від кожного з них щось почерпнути для себе, тому що кожен по-своєму є унікальним. І виділити когось одного зараз складно.

- Яка у вас мета по житті?

Я ніколи не прагну стати популярною. Адже ця популярність дуже швидко ламає людину зсередини, і якщо вже й ставати популярною, то залишатись лише собою. Мета моя – творити музику.

- У вас є авторські твори?

Так, я пищу пісні, вони на різних мовах, адже цільова аудиторія велика і різноманітна. Також на даний момент пишу книгу.

- У вас раніше волосся було перефарбоване в зелений колір. Чи бувало таке, що люди звертали увагу на вас, але з негативного боку?

Люди завжди звертають увагу, незважаючи на те, що ти маєш: зелене волосся, пірсинг в носі чи татуювання. Не звертають увагу лише ті, в кого є певні проблеми або вважають такі речі нормальними.

Особисто для мене це є нормальним, я не бачу в цьому нічого поганого. Чим більше ти себе стримуєш в тому, чого ти хочеш, тим ти ніколи в житті не дізнаєшся як це, не відкриєш і не пізнаєш себе. Тому відмовляти собі у власних бажаннях – не можна. Якщо я буду замислюватись над тим, що про мене скажуть люди, то я просто втрачу себе.

- З якою командою ви зараз співпрацюєте?

Це талановиті люди, яких я дуже довго шукала. Вони зі Львова. Це хлопці, які допомагають розвиватись як і внутрішньо, так і глибоко внутрішньо. Вони дуже начитані та розумні. Ніколи не могла б подумати, що люди можуть володіти такою кількістю інформації. Ми з ними пишемо музику, записуємо пісні, монтуємо відео і плануємо знімати кліпи.

Фото з відкритих джерел