Тернополянка Наталя Веретюк розповіла про професію грумера (фото)
В сучасному світі існує чимало цікавих професій, одна з них – грумер. Про те, що це за професія, її особливості, специфіку; що потрібно, аби опанувати цю справу, й про свій власний шлях до професії, поспілкувались з Наталією Веретюк – досвідченим грумером Тернополя.
- Наталю, розкажіть, хто такий грумер? Які його обов'язки?
- Загалом слово «грумінг» застосовувалося для визначення поведінки тварин, що живуть в зграях чи сім'ями і чистять один одного. Так, наприклад, мавпи вибирають блохи у свого партнера і дітей, коти вилизують одне одного, коні, пощипуючи, очищають шкіру. Така поведінка відповідає не лише за гігієну, але має й ієрархічне значення, а також говорить про любов тварин одне до одного.
Задачею сьогоднішнього грумера є зробити тварину максимально красивою. Щоб досягти цього, чешуть, купають, розплутують ковтуни, стрижуть і трімінгують(вискубують шерсть). Окрім того, все ж важливим залишається і момент гігієни, тому грумери також чистять і скубають вушка собак, дбають про їх очі, а також обрізають кігтики. Деякі грумери ще проводять чистку зубів від нальоту та зубного каменю. Найчастіше сьогодні грумери працюють з собаками, тому що з'явилося безліч декоративних порід, шерсть яких потребує постійного професійного догляду. Окрім того, частими клієнтами є і коти, а бувають навіть кролики та морські свинки.
- Як давно цим займаєтеся? З чого все почалося і чому саме це захоплення?
- Я працюю грумером уже більше 10 років. Раніше я була практичним психологом і працювала в школі і дитячому садку. Мені подобалася робота з дітьми, але на цій посаді я, мабуть, не могла реалізувати себе з творчого боку. Під час літньої відпустки я спробувала навчитися стригти собак, і мене це заняття просто “вкрало”. Воно охоплювало все, що я люблю. Тут були і тварини, і ножиці (я з маленької любила все різати) і безмежне поле для творчості. Тому я подала заяву про звільнення і залишилася в світі грумінгу. Перший рік я дуже сумувала за дітьми, але жодного разу не пошкодувала про своє рішення. Я з гордістю можу заявити, що знайшла себе в цій роботі. Це саме те, чим я повинна займатися. Я щовечора чекаю нового робочого дня з радістю та інтересом. Дуже важливо робити саме те, що тобі цікаво і подобається, а не з смутком думати: «блін...завтра знов на роботу».
- Чим відрізняються перукарські послуги для тварин та людей?
- Найбільша різниця в тому, що людина свідомо хоче, щоб її підстригли чи зробили зачіску, а тварина не хоче. Їй добре і так, і вона не розуміє, для чого це все. Тварини не завжди слухняно стоять і дають тобі зробити те, що ти хочеш. Звичайно, всі вони різні. Є ідеально чемні, але більша частина бігає, скаче, крутиться і робить все, щоб тобі було якнайважче зробити те, що ти хочеш, з надією, що ти передумаєш і лишиш їх у спокої. А завдання грумера - попри все це зробити гарненько і рівненько. До речі, вже після грумінгу багато собак таки усвідомлюють, що стали гарнішими. Вони всяко привертають до себе увагу, а часто навіть змінюється ходьба тварини. Але безперечно, грумінг виграє в перукарських послуг тим, що собаки мовчать. Вони не критикують вашу роботу і від них не почуєш під час стрижки противного: «а ще отут трошки, і от тут. По-моєму, з цього боку трошки довше, а тут не рівно» і т. д. Собаки, які спокійно відносяться до грумінгу, віддають море позитивної енергетики і любові. Я вже не говорю про цуценят. Чи може бути крутіша робота від тої, де вам приносять на пів дня погратися песеняток і ще й платять за це гроші?
- Чи завжди вдається знаходити спільну мову з чотирилапими, адже у всіх них різні характери?
- Щоб працювати грумером, обов'язково потрібно любити тварин, інакше ця робота буде мукою. По-перше, потрібно спокійно ставитися до бруду. Дуже часто тварини бувають дуже брудними, іноді з блохами та кліщами, окрім того, деякі з них можуть впісюватись, вкакуватися, або рвати. У собак, як і в людей, різні характери, окрім того, велику роль відіграє виховання в сім'ї. Часто люди, купуючи маленьку собачку, не виховують її взагалі і дозволяють їй абсолютно все. Така собака стає «маленьким Наполеоном». Вона стає царем і богом для всіх членів сім'ї і вона ж встановлює правила. Такі ж собачки кусаються і не дозволяють господарям себе помити чи причесати, відповідно, до грумера потраплчють вже в досить поганому стані і звичайно теж боряться до останнього за свою недоторканність.
- Чи були якісь неприємні випадки? Укуси?
- Звичайно, інколи трапляються й укуси. Хоча насправді не так вже й часто. Собаки, може, і не вміють говорити, але вони спілкуються мовою тіла і якщо людина її добре розуміє, то конфліктних моментів можна і уникнути, бо перед тим, як вкусити, більшість собак кілька разів попереджує. Окрім того, навіть якщо собака кусається вдома, то в чужому приміщенні, а тим більше на столі, собака втрачає частину своєї впевненості і веде себе скромніше. А також тварини прекрасно відчувають людське ставлення до себе. Якщо грумер не боїться собаки, почуває себе впевнено і спокійно, то переважно всі поведінкові проблеми собаки вирішуються самі собою. І навпаки, якщо я, наприклад, знервована, чи поспішаю, то собака також буде нервуватися і переживати.
Коли кусає собака, це боляче і образливо, але це трапляється переважно з новими клієнтами. З собаками, які стрижуться постійно, у нас вибудовуються певні довірливі стосунки. Звісно, щоб дозволити мені робити з ними всі потрібні, часом навіть не дуже приємні, маніпуляції, вони повинні мене поважати. Собака ж, яка прийшла перший раз, може спробувати мене залякати. Деякі лише вдають, що кусають, не залишаючи ніяких слідів, а деякі манюсики прокусують глибоко до кістки зі всієї злості. Головне в цей момент не злякатися, або, принаймні, зробити вигляд, що ти не злякався, бо песикова перша перемога над вами спровокує безліч наступних атак. Але все ж таки краще уникати таких ситуацій і домовлятися.
Ще з неприємних ситуацій - це пісяння на столі. Я завжди прошу вигуляти собаку перед грумінгом, тому що це досить довга процедура і я не хочу, щоб собака терпіла, але деколи господарі не встигають/забувають. Причому впісюються собаки в найневідповідніший момент, найчастіше коли вони вже покупані, чистесенькі і повністю висушені феном. Це трапляється з цуциками і молодими собаками. В такому випадку потрібно все починати спочатку. Знов купаємося, знов чистимо вуха, щоб не залишилися мокренькими і знов сушимо. І був випадок, що за другим разом собака знов впісялася в кінці сушіння.
- Любите більше працювати з великими собаками, чи маленькими?
- Я взагалі дуже люблю великих собак. Великі собаки для мене - інші, особливі. Вони інтелігентні та думаючі. Маленькі ж собаки переважно більш емоційні, нестримані, хаотичні а часто навіть істеричні. Не даремно кажуть: «Не бійся великої собаки, мала швидше вкусить». Це 100-процентна правда. Велика собака переважно обдумає всі наслідки, а вже тоді щось зробить. Мене жодного разу не вкусила під час роботи велика собака! Для великої собаки людина це майже Бог. Велика собака аналізує. Велика собака не має в собі стільки страху, як маленька. Я дуже люблю великих собак і дуже люблю з ними працювати. На жаль, це набагато важче фізично, ніж з маленькими. Це велике навантаження на хребет і не тільки.
З маленькими все простіше, їх легше підняти, перенести, поставити туди, де треба. 95 % моїх клієнтів це маленькі собачки. Великих собак, таких як голдени, самоїди, акіти, ньюфаундленди, німецькі вівчарки та інші переважно приводять до грумера лише, щоб підготувати до виставки, або 2 рази на рік в гігієнічних цілях. Більшість великих порід не потребує стрижки, а лиш вичісування і купання, і власники роблять це вдома самостійно. Багато маленьких собачок декоративних порід мають шерсть, що постійно росте, і потребує регулярного грумінгу зі стрижкою десь приблизно раз на 2 місяці, тому вони у мене часті гості. Дехто приводить собачку просто помитися і зробити укладку кожні 2-3 тижні.
- Скільки часу триває стрижка, які собачі стрижки зараз в тренді?
- Час грумінгу залежить від породи собаки. Я працюю не на кількість, а на якість, працюю собі в задоволення, тому я не люблю поспішати і не ставлю собі часових рамок. Йорків я роблю десь за 2 години, бішонів і пуделів- десь за 3, шпіців - за 2.5. Час грумінгу залежить від багатьох факторів, але найбільше - від стану шерсті собаки, тобто, наскільки вона запущена чи доглянута, чи треба вичісувати ковтуни, а також від поведінки самої собаки. Чемну собаку робити легко і приємно - така стрижка проходить швидко, а от бувають екземплярчики, яким, щоб збрити одне вухо, витрачаєш 40 хвилин, бо от не дає і все, а боїшся порізати, і от 40 хвилин просиш, заспокоюєш чи погрожуєш, словом, домовляєшся, як можеш. Така стрижка може звичайно розтягнутися на невизначений час. Тому переважно я домовляюся з клієнтами, щоб вони не їхали забирати на конкретну годину, а дзвоню до них за 30 хв до завершення і запрошую забрати собачку. З постійними клієнтами простіше, бо від них я вже знаю чого чекати.
Якщо йдеться про великих собак, то все залежить від породи. Собак з густим довгим підшерстком потрібно вичісувати досить довго, особливо після зими. Найдовше я робила чау-чау, самоїдів і ньюфаундлендів. Одну собаку я колись робила 11 годин. Його, звичайно, виводили на вулицю в перерві, але все одно це було дуже важко для нас обох, тому краще не запускати собак, а вичісувати регулярно вдома, або водити до грумерів.
Щодо трендів і модних стрижок, то зараз дуже популярний азіатський стиль «asian fusion». Цей стиль полягає в тому, щоб зробити вашого улюбленця максимально подібним на м'яку іграшку. Песикам роблять плюшеві кругленькі мордочки і симпатичні вушка, вони стають такими милими, що на них просто неможливо не дивитися. Хоча я люблю різноманітність, тому, якщо власники дозволяють, я люблю часто змінювати стрижки, щоб песик щоразу виглядав по-іншому.
- Працюєте тільки з собаками, чи, можливо, мали практику і з іншими тваринами?
- Я працюю виключно з собаками. Раніше працювала також з котами, але чомусь не можу знайти з ними спільну мову, що з собаками мені вдається легко і без зусиль. Після котів я завжди була подерта і покусана. Я люблю лагідних котиків, але коли котам робити те, що їм не подобається, вони майже всі дряпаються, тому я вирішила робити те, що в мене добре виходить, замість мучити себе і котів. Окрім того, більшість запитів було на «побрити кота», а котів насправді брити не можна, як, до речі, і собак з подвійним типом шерсті. Їх шерсть має так звану остьовку, тобто грубенький блискучий волосок, і підшерсток, це той густий пушок, що гріє тварину. Така шерсть робить такий собі вакуум, термос, який підтримує теплорегуляцію, захищає тварину як від холоду, так і від надмірного тепла, а також підтримує мікрофлору шкіри тварини. Вибрита тварина втрачає цей захист. Вона може як замерзнути, так і отримати тепловий удар, а також можуть початися різні шкірні хвороби. Коти особливо некомфортно почуваються в такому «голому» вигляді, можуть навіть хворіти, просто сказати нічого не можуть. Тому я більше котів не брию, а рекомендую просто регулярно їх вичісувати щоб вони не линяли. Якщо котик спокійний, то добре додати до цього ще й купання з висушуванням, тоді шерсть буде красива і не завдаватиме клопоту.
- Обов'язково користуватись послугами грумера, чи цілком можливо доглядати за твариною самостійно вдома?
- Як на мене, послуги грумера не є обов'язковими. Головне, щоб ваша собака була здорова і щаслива. Якщо ви можете забезпечити це своїми силами, то я нічого не маю проти, щоб власники самі доглядали за шерстю своєї тварини. Багато порід собак достатньо просто регулярно вичісувати і деколи покупати. Інших потрібно стригти. І тут вже бажано, звичайно, щоб стриг професіонал, бо мені сумно дивитися, як красивезну симпатичну собаку попсували жахливими шматками шерсті, що стирчать в різні боки. Крім того, такі домашні стрижки - це досить небезпечна справа. Я, працюючи з собаками щодня, вже маю відчуття, що вони збираються і можуть зробити, людина ж, яка береться за гострі ножиці рідко, може бути не готовою до різких рухів собаки, і часто власники травмують собак. Важливо є відкрити очі собачки. Шерсть може потрапляти в очі і подразнювати їх, а також заважає нормально бачити, псує зір. Робота біля очей, мабуть, найбільш небезпечна.
- Подейкують, що водити тварин до перукаря - дороге задоволення. Чи погоджуєтесь Ви з цим?
- Все залежить від того, з чим порівнювати. Якщо йдеться про пенсіонері, яким і на їжу не завжди вистачає, то, звичайно, це дуже дорого. Але якщо порівнювати з макіяжем, вечірніми зачісками і косметичними процедурами для жінок, то це як задурно. При тому, що коли робиш, наприклад, макіяж, то це 40 хв -година, і все чистенько: людина не рухається. Малюєш собі та й все, без жодних ризиків. А в мене це 2-3 години за ті ж гроші + брудна смердюча собака, яка може кусатися, може мати хвороби шкіри, чи хворі вуха і не факт, що стояти буде чемно, ой не факт. Але все ж, я б ніколи не проміняла свою роботу на якусь іншу. Я її люблю.
- Що потрібно для того, аби стати грумером? Де можна навчитися грумерської майстерності?
- Зараз є багато курсів для грумерів. Є базові курси. Це як початкова школа. Там людина дізнається ази: типи шерсті і як з ними працювати, інструменти, обладнання і як його використовувати, а також, як знайти спільну мову з різними за характером собаками. І починає стригти базові стрижки. Пізніше, вже розпочавши свою грумерську діяльність, бажано постійно підівчатися, їздити на, так звані, курси «підвищення кваліфікації». В цьому випадку вже сформований грумер розуміє, що якась порода йому не вдається, чи вдається гірше від інших, і обирає собі майстра грумера, котрий спеціалізується саме на цій породі, або ж просто дуже гарно стриже саме її, і вже їде до цієї людини на навчання. Переважно це одно чи дводенні майстер-класи. Наприклад, щоб навчитися стригти померанського шпіца, я їздила 4 рази до 4 різних майстрів. Я також ще досі стараюся по можливості їздити на якісь навчання, хоч і сама зараз вже вчу молодих грумерів. В цій професії, щоб залишатися на плаву, потрібно постійно вдосконалюватися і розвиватися. Ще можу додати, що в цій справі варто таки оминути онлайн навчання, особливо це стосується початківців. Як на мене, це марно викинуті гроші. Неможливо навчитися стригти онлайн. Хтось повинен направити вашу руку, показати, під яким кутом тримати ножиці. Тут спрацьовує м'язова пам'ять. І тут важлива практика, а не теорія. Не пошкодуйте сил і часу, вийдіть із зони комфорту і підіть чи поїдьте на реальне навчання, це вам дуже допоможе. А вже потім додивитеся собі на ютубі якісь цікаві моменти, але база таки повинна бути реальною.
- Знаю, що ви ще й малюєте. Розкажіть про це хобі. Воно тісно пов'язане з Вашою професією?
- Я малюю з дитинства. В дорослому віці ще й почала писати маслом. Чи пов'язано це з грумінгом? Думаю, що як малювання, так і грумінг, поєднані перш за все з моєю любов'ю до тварин, захопленням їх красою і величчю. Мені хочеться дивитися на них і малювати. Для мене людина не є вінцем творіння. Ми просто інші. Тварини бачать, знають, розуміють набагато більше, ніж ми думаємо. Людина думає, тварина відчуває. Нам варто забути про свою зверхність, і тоді ми б могли багато чому навчитися у тварин.
Фото надані Наталією Веретюк
