Тернопільська мисткиня Оксана Купецька понад двадцять років створює вишивки, якими оздоблює  краватки, браслети, кулони, великодній декор і новорічний декор. Каже, найбільша цінність її виробів у тому, що вони мають практичне застосування, бо ж працює співрозмовниця виключно з ужитковими речами.

В основі переважної більшості виробів Оксани Купецької традиційні українські взори або авторська стилізація під них. Вона переконана, що будь-який вишитий взір — це «послання», «код», відголос вікових традицій та народного мистецтва, тому ставиться до їх виконання із особливим трепетом. Але є ще одна особливість виробів майстрині — їх маленький розмір, тому й хрестик для таких виробів менший міліметра.  

Тернопільська мисткиня Оксана Купецька понад двадцять років створює вишивки

Про вишивки — зокрема про мініатюрну вишивку ми й поговорили, а також про її особливості, специфіку вибору візерунків, і звісно, про пам’ятні вироби й те, що робить їх непересічними.   

— Ви вишиваєте понад два десятки років. Що у вишивці такого, що весь цей час живить інтерес до неї?

— Якщо точніше, то 27 років, а вишиті мініатюри створюю восьмий рік. Я взагалі люблю творчість у будь-яких проявах, у вигляді рукотворів, зокрема. Тож вишивка для мене — це одна з можливостей творити, втілювати свої ідеї, фантазію. Також люблю все українське. А вишивка настільки бездоганний його зразок, у ній закладена така неймовірна глибина нашого етносу, що мій інтерес та захоплення нею живиться постійно. 

Якось почула вислів, що українська вишивка — це етнічний бренд, перевірений історією. Тішуся, що дотична до створення нових зразків цього бренду.

— Чим вам цікава вишивка? 

— Цікава, перш за все, як основа для створення самобутнього виробу. Я завжди з нетерпінням очікую втілення своєї чергової ідеї та отримую від цього втілення величезне задоволення. 

Окрім того, я надзвичайно люблю вишивку саме за процес. Це і релакс, «голкотерапія», і засіб впорядкувати думки та конструктивно мислити (особливо, коли практикуєш ідеальний виворіт, де потрібно продумати багато стібків наперед, як в головоломці), і можливість самовдосконалення. 

— Ви регентка церковного хору. А чи керівництво хором, музика загалом, перетинається із вишивкою? Бо, на перший погляд, порівняти їх можна через гармонію складових. 

— А також я викладач вокалу, диригування, керівник хору, завідувачка теоретично-хорового відділу Тернопільського ліцею 21 — спеціалізованої мистецької школи імені Ігоря Герети.

Спільне у музики та вишивки — це творчість. Як і вивчені, опрацьовані, виконані з колективом хорові твори, так і створені вишиті вироби, — це мої дітища. Стараюся все робити з максимальною віддачею та любов’ю. Усім моїм створеним прикрасам придумую назви, позаяк вони для мене вже твори мистецтва.

— Ви оздоблюєте вишивкою різноманітні речі, як ось краватки, іграшки, великодній декор. У чому особливість розроблення візерунку для таких невеликих виробів? 

— В основі переважної більшості моїх виробів — традиційні українські взори або моя авторська стилізація під них. Беручи за основу, наприклад, народний візерунок, важливо вірно вибрати фрагмент за розміром та стилем. Я завжди прораховую кількість хрестиків, відцентроване розміщення малюнку тощо.

— Перша асоціація, котра спадає на думку із цими рукотворами — мініатюрність. А що вам передовсім спадає на думку, коли думаєте про свої вироби? 

— Найбільша цінність для мене у моїх виробах це те, що вони мають практичне застосування. Я створюю виключно ужиткові речі, мені подобається їх корисність.

— Цікаво, чи задумувалися ви, про те, що робить виріб вашим виробом — як би ви описали ваш стиль чи творчий почерк? 

— Думаю, це лаконічність і гармонійність. При виборі кольорової гами, фурнітури тощо намагаюся не зловживати розмаїттям, люблю стриманість. Також стараюся ретельно відпрацьовувати деталі. Наприклад, у мене багато робіт із закодованими іменами, так звана Бродівська (текстова) вишивка. Часом можу кілька днів створювати схему імені, відшліфовувати, поки взір, на мою думку, не буде досконалим. Також можу пробувати різні поєднання кольорів ниток на тканині, вишивати, випорювати, поки не знайду ідеальний варіант. Такий підхід дає змогу створити вишукану річ.

— Новорічні прикраси із вишивкою ви створюєте на домотканому полотні. А як щодо інших рукотворів — яке полотно використовуєте для них? 

— Новорічні кульки, а також писанки я люблю робити також на звичайній канві, так званій «панамі». Для аксесуарів використовую різні тканини з рівномірним переплетенням, чудово, що в наш час є величезний вибір таких матеріалів.

Звісно, як і в будь-якій справі, матеріали мають бути якісні. В процесі, з досвідом я вже знаю, які матеріали мені підходять, де їх брати й так далі.

— А що головне у вишивці?

— Гадаю, гармонійність і продуманість. Будь-який вишитий взір — це «послання», «код», відголос вікових традицій та народного мистецтва. Дуже важливо берегти цю глибину. Я завжди бережно ставлюся до старовинних візерунків, кольорів, форм тощо.

— Ви оздоблюєте вишивкою браслети, підвіски, сережки, краватки. Чому саме із цими речами працюєте? 

— У моєму доробку є також десять вишитих сорочок, кілька великодніх рушничків, зараз у роботі борщівська сорочка та сукня. А мініатюрні аксесуари подобаються, повторюся, своїм практичним застосуванням, а також можливістю, насолоджуючись процесом, отримувати ще й швидкий результат, завдяки невеликому обсягові роботи.

Часом певний вид виробів розробляю завдяки ідеям моїх замовників, вони описують побажання, а я вже втілюю в життя. Так в моєму асортименті з’явилися шкіряні браслети з вишивкою, писанки, краватка-боло та інше.

— Така вишивка, мабуть, повинна бути особливо делікатною. У чому особливість такої мікровишивки — чим відрізняються її схеми від звичайних? Чи потрібні спеціальні матеріали й інструменти? 

— Звісно, мікровишивка має свої особливості. Перш за все, це сам спосіб вишиття — не за дві ниточки тканини, як на сорочках тощо, а за одну. Хрестик виходить завбільшки 0,5-1 мм. Є ще спосіб вишивання півхрестиком лише в один бік, так званий «петіт-пойнт». Мені більше до вподоби мініатюрний цілий хрестик, бо він має об’ємніший вигляд.

— Здається, для чоловічих виробів ви найчастіше використовуєте геометричні візерунки, а для жіночих — рослинні. Чому? 

— Взагалі мої фаворити — геометричні візерунки, подобається їх математична точність, а також можливість розконцентрації під час роботи, завдяки повторюваним елементам.

Рослинні візерунки, звісно, теж вишиваю, вони дуже красиво і мають ніжний вигляд на жіночих прикрасах.

— Можливо, серед квіток у вас є улюблені?

— Найбільш подобається, коли квіти вписані в орнаментику, декоративно зображені. Чудово виходять на прикрасах троянди (маю багато різних виробів з ними), букетики польових квітів та інше.

— До речі, розкажіть про свій пам’ятний виріб.

— Найпам’ятніші — це дванадцять перших краваток-метеликів. Вони були створені для виручення коштів на АТО, власне з них почалися мої вишиті мініатюри.

— І наостанок. Чого вас навчила вишивка? 

— Що немає меж красі й досконалості. Вишивка — це одне з багатств України, її треба плекати, розвивати, створювати різні форми її використання. Вдячна Богові за це захоплення і таку творчу реалізацію.

Фото надала Оксана Купецька