Наша співрозмовниця за фахом - сімейна лікарка, а ще - талановита вишивальниця!  Із нею спілкуємося про те, чим особлива автентична вишивка і яке місце вишивки у сучасному світі.   

— Першу вишивку ви створили у дитячому віці разом із татом. Можливо, пригадуєте емоції від цієї роботи? Що вас привабило у вишивці? 

— Звичайно, пригадую. Мені перехоплювало дух, коли “вимальовувала” перші стібки на полотні. Тоді для мене найважливішим було навчитися чогось нового. Опановуючи кожен наступний вид рукоділля, отримувала велику насолоду і задоволення. 

У вишивці мене привабило те, що я можу створювати такі ж прекрасні речі, які створювала моя мама і бабуся. 

Символи на вишиванці Ірини Сампари

— А що не відпускає у цьому занятті зараз, після стількох років? 

— Зараз вишивання для мене є різноплановим захопленням: це і можливість відпочити від круговерті справ і думок, це естетика, це задоволення від споглядання виробів, це радість та відчуття гордості за те, що є українкою, за те, що підтримую та зберігаю національні традиції вишивання сорочок різних регіонів України. 

Вишивка може допомогти виробити в собі наполегливість, цілеспрямованість, образне художнє мислення, а ще виваженість, поміркованість і зосередженість. 

Головним у вишивці для мене є те, з якими думками та настроєм я беруся за голку та нитку, бо ж своєю енергетикою я наповнюю виріб, будь-яку роботу починаю з молитви, прошу благословення Бога. Тому мої сорочки є своєрідними оберегами для мене моїх рідних і близьких.

Вишивана сорочка

— Ви працюєте зі старовинними техніками, зокрема, створюєте борщівські сорочки. Чим вас приваблюють автентичні візерунки та шви? 

— З давніх-давен у візерунках закладали певний символізм: кожен завиток, круг, ромб і навіть точка мали певне значення і несли інформацію, ці символи вживалися як знаки добробуту, здоров’я, достатку чи щасливого подружнього життя. Саме тому, відтворюючи давні узори, ми ніби програмуємо свій оберіг. 

Але важливі не тільки шви й техніки — велике значення має крій виробу, те, як і де розташований орнамент. Вивчення цього, а відтак застосування має величезне значення у підтримці, збереженні та відродженні наших національних традицій та нашої пам’яті.

Для мене більш цінним є давні візерунки. Відтворюючи автентичні сорочки, найчастіше використовую такі шви, як колодки-І і колодки-ІІ, підстелений хрестик, або навиване, шов «битим», різноманітні оздоблювальні шви, для сорочок Східного Поділля застосовую низинку, замкову низинку, занизування і заволікання. 

Давні візерунки на вишиванках Ірини Сампари

— А на що ви звертаєте увагу, підбираючи орнаменти для вишивки? 

— Сорочка має сподобатися мені з першого погляду, запасти в душу. Коли це сталося, обмірковую, як її вишити: які матеріали, кольори підібрати, як скроїти, розташувати вишивку. Часто процес підготовки може тривати кілька місяців. Загалом надаю перевагу геометричним орнаментам. Саме такі є для мене магічними. Можливо, коли вишиваю їх, включається пам’ять роду. 

Я вишиваю дуже багато різноманітних виробів: доріжки, рушники, образи, але найбільше люблю саме сорочки. Вважаю їх оберегами. Вони ідентифікують нас як українців, створюють святковий настрій, їх може побачити багато людей і, сподіваюся, що дивлячись на них, вони відчувають приємність. 

Робота Ірини Сампари

Автентична вишивка набуває щораз більше популярності

— За минулі роки вишивка загалом, і зокрема, автентична, набуває щораз більше популярності. Як гадаєте, чому? 

— Відродження любові та прихильності до вишивки свідчить про посилення зв’язку поколінь, розуміння мудрості предків і зростання любові до свого рідного, до України.

Фотографії надала Ірина Сампара.