Лише повіривши і відвідавши святиню, тернополяни можуть зцілити душу і тіло
Ікона Тартаківської Матері Божої відома на весь світ своїми чудесними зціленнями хворих. Зареєстровано сотні фактів та дивовижних історій про оздоровлення і порятунок людей, які щиро молилися до святині і мали сильну віру. Після Другої світової війни реліквію перевезли до Польщі. Цього літа в оновлений костел села Тартаків Сокальського району Львівської області повернули достовірну копію святині, яка століттями оберігала громаду і допомагала людям.
Яка ж історія Ікони Матері Божої Тартаківської? Її подарував тартаківцям монах Єремія, який служив у монастирі отців Василіян. Монах подорожував по Єрусалиму і приніс із цього святого місця ікону Пречистої Діви Марії. З радістю і вдячністю прийняли тартаківці святу ікону та встановили її в дерев’яній новозбудованій каплиці. Довгі роки стояла каплиця, поки не згоріла під час пожежі. Вогонь знищив все, крім святої ікони, котра залишилася недоторканою. З того часу цій чудотворній іконі вірні постійно віддають шану, а на місці каплички збудували велику дерев’яну церкву, в котру і перенесли чудотворний образ, пише nday.te.ua.
На підставі висновків авторитетної комісії 5 березня 1777 року оголосили церковний декрет про визнання образу чудотворним. Упродовж трьох століть храм св. арх. Михаїла у Тартакові був місцем паломництва віруючих. Цей образ називали Царицею Надбужанського краю. У “Книзі чудес і ласк” (“Liber memorabilium”) із другої половини XVIII кінця XIX ст. зафіксовано 407 чудотворних зцілень і надзвичайних благодатей. Багато фактів задокументовано у книзі костелу.
У спогадах йдеться про німкеню за походженням Марію Ремпертову, син якої впав до глибокої криниці і перебував в ній близько півгодини. Вона молилася до Непорочної Діви Тартаківської і пообіцяла їй, що буде постити у всі середи до кінця життя, якщо син житиме. Люди вийняли дитя здоровим.
Ще один запис про Василя і Агату Сіялкових: дворічний син після довготривалої хвороби помер. Вони вже мали намір поховати дитину, але їм прийшла думка віднести мертве дитя до костелу в Тартакові. Дитина чудом ожила. Свідками цієї події були дуже багато людей разом з парохом храму.
Біля ікони є багато дарів на пам’ять про видужання від хвороб. До прикладу, серце на святині свідчить про видужання семирічної Іринки Омелько, яка в 1930 році важко захворіла. Батьки вже втратили будь-яку надію й лише щиро молилися Тартаківській Матері Божій. І дівчинка одужала. Тоді брат її батька, чернець Крехівського монастиря, поїхав до Почаєва і звідти привіз серце, яке подарував чудотворній іконі Матері Божої на честь обітниці за видужання Іринки.
Після Другої світової війни поляків Тартакова було переселено у Польщу. Коли вони їхали, забрали з собою реліквію і передали на реставрацію. В 1965 році відновлений у Кракові образ привезли до костелу в селі Лукавець на Любачівщині, де осіло багато тартаківців. Оскільки оригінал образу Тартаківської Матері Божої міцно прижився в Лукавці, де для нього звели новий храм, до Тартакова вирішили повернути достовірну копію. Її коронував і освятив у 2004 році Папа Іван Павло ІІ для тартаківського костелу. Через аварійний стан храму ікона зберігалася в Червонограді і лише цього літа її урочисто повернули у Тартаків. Тож тепер щороку у першу суботу липня у цьому селі проходить парафіяльний відпуст на честь Матері Божої Тартаківської Зцілительки хворих. А також цей день буде Архідієцезіальним днем хворого.
Молитва до Пресвятої Діви Марії зцілительки хворих в Тартаківській іконі
О, найулюбленіша в чудотворній Тартаківській іконі Маріє, Ти найбільша моя втіха після Бога, наближаюсь до Тебе з усією довірою, як дитина, до найкращої Матері, падаю недостойний покірно до Твоїх ніг, як жебрак, і благаю: випроси у Сина свого милосердя для мене за безліч моїх гріхів, а також утіш мене у моєму пригніченні та смутку.
Ти стільки чудес вчинила в цьому, вибраному Тобою місці, стільки нещасних хворих вилікувала, стільком стривоженим та пригніченим витерла сльози і в їхні серця влила бальзам утіхи, і через це я також надіюсь, що Ти не покинеш мене в моїх турботах, а тільки як милостива Мати, зцілителька хворих та пристановище для грішників, приймеш мене під Свою святу опіку сьогодні і в годину смерті. Амінь.
Юля СЕМЕНЮК.
