Не знаючи броду – не лізь у воду. Буквально. І не про нього. Для Ігоря – купання у крижаній воді – найвища міра загартовування холодом. І не має значення, де б він у той час перебуває – чи вдома у Тернополі, чи в Європі. Завжди знайдеться озеро, річка чи джерело, в які можна зануритися взимку, навіть, у тріскучий мороз, повідомляє Про.те.

– Де ти вперше купався взимку? Які відчуття переповнювали?

– Вперше купався взимку ще підлітком. Мені було 16 років і я посперечався з товаришем, що занурюсь в крижану воду на Йордана в парку «Топільче», в моржатнику. Нові відчуття зашкалювали, були незвичними і, навіть, шоковими для тіла. Ні, я не захворів, процес занурення сподобався, а з часом – переріс в традицію. Так я й ходив купатися до джерела у парку над Серетом, з боку Дружби. Проте, шкода, джерело змінило русло і тепер витікає в Серет повз облаштоване місце для купання. Попри передвиборчі обіцянки, на жаль, влада нічого не хоче зробити для його відновлення з можливістю занурення і оздоровлення тернополян. Хоча, за підрахунками спеціалістів, великих коштів там не потрібно, а тільки бажання і добра воля очільників міста.

– Як правильно моржувати, щоб не зашкодити здоров’ю?

– Краще, звісно, почати купатися з літа. Але купатися в літньо-осінній період у холодній воді, у джерелі, і дійти таким чином до зими. Тоді купання в холод буде не страшним для організму, тіло загартується і зможе витримувати й низькі температури. Ще однією особливістю купання взимку є необхідність занурення всього тіла разом з головою, бо в іншому випадку можна швидко захворіти. Різниця температур тіла у воді й голови на повітрі може серйозно зашкодити здоров’ю.

Також новачкам не можна довго перебувати голяка на холоді й одразу після занурення треба витертись рушником, одягтися і обов’язково одягнути шапку. Тай одягненим після купання не варто довго залишатись на вулиці. Спочатку перебування у холодній воді теж не повинно бути тривалим, час занурення необхідно збільшувати поетапно. Загартовуючи організм, потрібно дати йому звикнути до холодних температур, щоб одразу не було переохолодження і можливої застуди.

– Найчастіше взимку купався у Тернополі, в озері, в Сереті. У річках, ставках та у джерелах на Волині, Буковині, Поділлі, в Галичині та на Закарпатті. За кордоном купався взимку в Польщі, під час навчання, та в Португалії, під час Різдвяних свят, в океані та в річці Тежу. Загалом, купався в Атлантичному океані, в Чорному, Азовському та Балтійському морях, в річках Серет, Дністер, Збруч, Золота Липа, Джурин, Іква, Стир, Латориця, Тересва, Тиса, Прут, Черемош, Дніпро, Дунай, Сян, Вісла та Тежу. Ще у Шацьких озерах на Волині, в гарячих джерелах у Будапешті, джерелі Св.Анни на Рівненщині та в Зарваниці, в інших джерелах і у ставках України та Польщі. Загалом – це майже 50 різних водойм: джерел, ставків, озер, водоспадів, рік, морів та поки один океан.

– Ого! А траплялися курйозні історії, під час купання взимку? Де це було?

– Щодо курйозів, нічого особливого не пригадую. Хіба що цікавим є, як викладав фотосправу у ліцеї кілька років тому, то учням пообіцяв: хто скупається і сфотографується зі мною на Водохреща, поставлю найвищу оцінку – 12 балів. Проте насправді думав, що ніхто з учнів не наважиться на таке. Та все ж, знайшлися двоє сміливців з групи і таки занурилися зі мною у джерелі в парку «Топільче». Змушений був, як і обіцяв, поставити по 12 балів хлопцям за силу духу та сміливість. Через рік, в іншій молодшій групі, також зголосився ще один сміливець і скупався зі мною в ополонці у Тернопільському ставі. Знаю, що хлопці й надалі купаються взимку. Тішить, що зміг передати користь зимового купання підростаючому поколінню.

– Є якісь особисті традиції щодо купання на Водохреще?

– Якоїсь спеціальної водойми для цього не обираю, проте кожен рік намагаюся купатися там, де ще не купався на Йордан. Це може бути і став, і річка, і джерело. Хоча перевагу надаю саме річкам, адже на Водохреще за традицією вітаємось: «Христос Хрещається!» Відповідаємо ж: «У річці Йордані!» В самому Йордані ще не купався, але дасть Бог і цей задум колись вдасться втілити.

– У Тернополі умови для моржування взимку не належні. Хіба що моржатник у парку «Топільче». Але вода там не надто чиста. Тому в ньому намагаюся не купатися. Ополонки на ставі прорубані тільки на Водохреще, а як вже згадував, джерело над Серетом в Топільче вже не функціонує для занурення. Є тільки декілька джерел поблизу Тернополя, де можна справді відчути прилив енергії та радість від купання. Ми з друзями їх називаємо «місцями щасливих людей». І у Тернополі таке місце було. Те саме занедбане джерело у «Топільчі». За бажання влади, якщо б не думали тільки про свої статки та збагачення, його можна відновити й повернути тернополянам.

– Що порадиш тим, хто хоче почати моржувати, але ніяк не зважується?

– Раджу починати з літа у холодній воді джерел і через всю осінь дійти до купання взимку і в мороз! Боятись не потрібно. Часто ми не дооцінюємо можливостей свого організму, насправді вони унікальні і здатні переносити і сильний холод, і сильну спеку. Тільки для цього необхідно його загартовувати. А сміливим та відчайдушним раджу скупатися на Водохреще. Як показує багаторічний досвід – від Йорданської води не хворіють.

– Бажаю читачам вірити у свої сили та можливості, не боятися експерементувати, йти до поставлених цілей та успішно їх досягати. У здоровому тілі – здоровий дух.