Ті, що згори спостерігають за тернополянами
Такі собі крилаті старші брати. Голуби, сказати б відверто, мені не надто подобаються, бо вони самопевні, пихаті й вульгарно неповороткі.
Проте буває, вони дуже навіть пасують видноколові. Розсідаються живописно, а, як злітають, то пересіюючи небо чорними цятками.
Тож нинішній пост про любов до птахів, цих спостерігачів, а подекуди учасників міського життя.
Анна Золотнюк
