Орест Сарматський

Традиційна кулеша та старовинні маєтки: туристичний маршрут за мотивами роману Марії Матіос створили на Буковині (Агроновини)

1001 (Copy)

Пандемія та локдаун стали поштовхом для розвитку внутрішнього туризму в Україні. 

Популярнішими стали не лише давно відомі напрямки (Київ, Львів, Карпати, Софіївка та ін.), а й сільський зелений туризм. З’являються нові локації та маршрути, зокрема й гастрономічні. Має гастрономічну зупинку і новий туристичний маршрут на Буковині, який створили за мотивами роману Марії Матіос “Букова земля”.

Є різні варіанти проходження цієї дороги для мандрівників. Організатори пропонують три способи – пішохідний, велосипедний та автомобільний маршрути. До ключових локацій належать водоспад Чемернарський Гук, перевал Шудрин, скелі Великого мольфара та графині Елізи Василько, а також маєток Васильків ХІХ століття у селі Берегомет з залишками столітнього саду. Саме про цю шляхетну родину і цю місцевість згадує письменниця у романі “Букова земля”.

Віктор Скрипник, автор проєкту, зазначає, що особливістю маршруту є гастрономічний напрямок. Смачна точка на дорозі для мандрівників – Музей живої гуцульської поживи у селі Багна. Саме тут можна не лише скуштувати автентичних страв, а й побувати на майстер-класі з їх приготування. Зокрема, тут пригощають кукурудзяною та картопляною кулешею, варениками та іншими смаколиками.

Туристи можуть самостійно обрати локації та тривалість подорожі. Існують варіації маршруту, розраховані на один, два та три дні.

Облаштували ферму на смітнику: як на Буковині вирощують форель

За бажання навіть на місці стихійного сміттєзвалища можна зробити прибуткове господарство. 

Це доводить Левон Тертерян, який створив ферму з вирощування форелі у Банилові (Чернівецька область).

Раніше на місці закинутого кар’єру в селі було болото, зарослі комишів та стихійні смітники. Вірменин переїхав у Чернівецьку область ще близько двох десятиліть тому. Саме тоді він взявся за облаштування рибної ферми на місці кар’єру.

За словами підприємця, спочатку місцеві не вірили в успіх його справи, а потім говорили: шкодують, що самі не спробували.

Pasted into
Pasted into

Мав Левон Тертерян і досвід невдач. Наприклад, паводок 2008 року повністю зруйнував аквакультурне господарство. Його довелось створювати “з нуля”. На відновлення ферми підприємець витратив близько чотирьох років.

Форель тут вирощують з самого початку – з ікри. Мальків переносять до спеціальних басейнів. Риба “кочує” штучними водоймами протягом усього періоду росту – її сортують за розміром.

Ідея створити саме аквакультурне господарство з’явилася у Левона ще на батьківщині – там він бачив такі ферми. До того ж батько підприємця був завзятим рибалкою і це захоплення перейняв сам Левон Тертерян. Зараз доглядати за фермою підприємцеві допомагають вже його сини.

Власники аквакультурних господарств не лише боряться зі стихійними звалищами, а й займаються благодійністю. Днями орендар водойми у селі Назарівка (Кіровоградська область) Євген Глущенко віддав 60 кілограмів риби на благодійність. Коропів привезли до дитячого будинку та притулку.

Фото з відкритих джерел

Вибір читачів за тиждень

Відео