Цьогоріч кавуни коштують вдвічі дешевше, ніж торік (Агро-новини)
Серед всіх ягід та фруктів найбільше подешевшав кавун. Сьогодні він коштує майже вдвічі дешевше, ніж минулого року.
Про це повідомляє «Інфо-Шувар».
З самого початку сезону, ціни на нього почали знижуватись майже щодня. Тож станом на кінець липня виробники взагалі погоджуються відвантажувати кавун по 0,6-0,8 грн/кг.
Зараз кавун є найдешевшою позицією на вітчизняному плодово-ягідному ринку взагалі.
Ціни на диню впали майже у 1,5 рази і до сих пір лишаються одними з найнижчих за останні кілька років, станом на другу половину липня.
Смородину садівники пропонують по 15-19 грн/кг, що майже на третину дешевше, ніж минулого року.
Несподіванкою стало зниження цін на абрикоси, адже навесні українські виробники були переконані, що через весняні приморозки знищили значну частину урожаю. Господарства продають абрикос по 10-15 грн/кг. Рік тому абрикос коштував в середньому на 15% дорожче.
Персики, урожай яких прогнозували на низькому рівні, коштують майже на 10% дешевше ніж у 2016 р.
Іноземні виробники мають ввозити міндобрива без мита — Дідич
Для посилення конкуренції на внутрішньому ринку мінеральних добрив потрібно відкрити доступ до українського ринку іноземним виробникам.
Відміна мита на європейські та американські добрива може стати позитивним чинником, пише AgroPolit.com.
Про це розповів голова підкомітету з питань удосконалення структури державного управління у сфері агропромислового комплексу, інновацій та питань базових галузей в агропромисловому комплексі, народний депутат Валентин Дідич.
За його словами, на ринку хімічних добрив є ще одна важлива проблема — співіснування українських і російських виробників.
«Це питання повинно вирішуватися на рівні податкової, тарифної та санкційної політики. Якщо російська агресія не припиниться, маємо право ввести проти російських товаровиробників санкції, як це робить Європа», — пояснив він.
Нардеп додав, щоб уникнути на ринку хімічних добрив подальших проявів монополізму, потрібно посилити конкуренцію за рахунок інших учасників. Зокрема, потрібно відкрити доступ до українського ринку іноземним виробникам.
«Ми повинні зняти мита на добрива європейського та американського походження. Нам не потрібно щось вигадувати, адже Україна підписала Угоду про зону вільної торгівлі з ЄС та є членом СОТ. Ми просто виконуватимемо свої зобов’язання. Коли на ринку буде не один великий гравець, ціна на добрива впаде. Конкуренція швидко зробить свою справу. Я щиро сподіваюся, що внесені нашою робочою групою та аграрним комітетом пропозиції із вимогою навести на ринку лад, дадуть позитивний результат. Адже для нас важливо, щоб ринок був конкурентоспроможним, а правила гри на ньому — чесними», — підсумував Валентин Дідич.
Державні землі хочуть продавати на електронних аукціонах
Народний депутат Вадим Івченко (ВО «Батьківщина») пропонує дозволити продаж й оренду сільськогосподарських земель державної та комунальної власності через електронні торги.
Відповідний проект закону «Про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо забезпечення земельними ділянками сільськогосподарського призначення місцевого товаровиробника та запровадження електронних земельних торгів)» зареєстрували в Верховній Раді, ідеться на офіційному веб-порталі ВРУ.
Документ передбачає поетапне проведення земельних аукціонів: на місцевому, обласному та всеукраїнському рівнях. Якщо ділянку було продано на першому етапі, то наступні не проводитимуть.
Поданий законопроект також встановлює вимоги до учасників земельних торгів. Зокрема, до купівлі й оренди державних та комунальних земель будуть допущені фізособи – резиденти України, українські підприємства, основним видом діяльності яких є сільгоспвиробництво. Засновниками таких підприємств мають бути виключно громадяни України.
«Цілями даного проекту Закону є посилення сприяння створенню та розвитку фермерських господарств, фінансової спроможності місцевих бюджетів, а також запровадження прозорих правил розпорядження землями державної та комунальної власності. Завданням законопроекту є створення стабільних умов для розвитку та функціонування фермерських господарств через врегулювання відносин розпорядження землями державної та комунальної власності», — ідеться у пояснювальній записці.
