Ще у 2014 році на містобудівній раді при управлінні містобудування та архітектури Тернопільської ОДА було вирішено розробити комплекс першочергових заходів для припинення руйнування конструкції даху і провести герметизацію покриття палацу графа Бадені у селищі Коропець Монастириського району.

Тернопільська обласна рада торік профінансувала перший етап протиаварійних і невідкладних реставраційних робіт, які продовжаться у цьому році.

Днями заступник голови Тернопільської облради Любомир Крупа провів робочу нараду в Коропецькому обласному ліцеї-інтернаті з посиленою військово-фізичною підготовкою, на балансі якого перебуває палац. За підсумками наради передбачається у лютому цього року продовжити фінансування протиаварійних робіт, щоб завершити їх до літа. На другому етапі планується провести реставрацію даху головної зали палацу Бадені.

Наступним етапом стане розроблення у 2016 році проекту комплексної реставрації палацу та парку, що прилягає до нього, з метою відновлення цілісного палацово-паркового комплексу унікальної пам’ятки історії та культури.

Обласна державна адміністрація і обласна рада мають визначити обсяги та джерела фінансування цих робіт іпроектів у 2016 році. 

Про це повідомили у Тернопільській обласній раді.

Довідка. У 1893 році граф Станіслав Бадені, краківський маршалок, купує від Альфреда Мисловського маєтності Коропця. Станіслав Бадені був рідним братом Казимира Бадені – "залізного" губернатора Галичини (1888-1895 рр). Придбавши землі Коропця, граф розпочинає поблизу старого палацу (1864 р.) нову будову. Масштабні роботи з розбудови резиденції тривали з 1893 по 1906 рік.
Палац у Коропці побудували у стилі віденського Ренесансу. Будівля має п’ять портиків із коринфськими ордерами і три ризаліти із тосканськими ордерами. Парадний фасад має три портики, середній портик має чотири колони іонійського ордеру та трикутний фронтон. Посередині портик розділяє балкон з балюстрадою. Садовий фасад має головний (великий) ризаліт і два портики. Два бічні фасади прикрашають півкруглі ризаліти які теж багато оздоблені, а саме фресками з рослинними орнаментами, масками левів. Бокові портики мають по дві спарені тосканські колони. Фронтон оздоблений декоративним рельєфом. Дахи доповнюють архітектуру фасадів. Центральний купол високий, чотирисхилий, із зрізами на кутах. Бічні куполи дещо менші, чотирисхилі без зрізів. Міжризалітова частина та вся садова частина покрита чотирисхилим дахом. З тераси, яка охоплює три ризаліти, через кам’яні сходи можна вийти до парку.
Зі сторони парадного фасаду палац мав хол, зі сторони саду – великий зал для проведення балів та бенкетів. У верхній частині хол з трьох сторін оточувався галереєю. Від неї з двох кутів спускались дубові сходи. На першому поверсі ліворуч від холу розмістився салон, а праву сторону займали житлові кімнати. Ліворуч від королівського залу розміщалась їдальня, за нею бібліотека, а в кінці – капличка з виходом назовні.
На початку ХІХ ст. навколо старого палацу уже існував парк у пейзажному стилі, який сформували на основі діброви. Станіслав Бадені, ймовірно, проводив реконструктивні роботи у парку, доповнивши садові композиції новими рослинами. Для перебудови свого парку він запросив уже відомого на той час галицького садівника Арнольда Рерінга – засновника Стрийського парку у Львові. У парку сформували великі поляни з групами декоративних дерев та кущів.

Перед палацом влаштували звичайний газон. За палацом у саду влаштували газон, на якому висадили троянди. Через парк протікають дві річки: Коропець та Млинівка. Протилежні береги річок поєднувалися за допомогою білих містків. Був у парку також ставок, біля якого розміщувались оранжерея та теплиця
У 1912 році син Станіслава Стефан Бадені успадкував маєтності Коропця і володів ними аж до 1939 року. Відомо, що до цього часу парк старанно доглядався. Тут працювало близько 30 працівників. В структурі парку існував фруктовий сад, де серед звичайних фруктових дерев росли абрикоси, волоські горіхи. А ще в парку росли каштани, клени, срібні тополі, дуби, липи, ясени, плакучі верби, два великих тюльпанових дерева. Біля парку починався горіховий гай. В архіві Стефана Бадені збереглись фотографії 30-х років із видами на парк та палац, а це дає змогу частково відтворити садово-паркові композиції.
Оскільки палац було завершено вже на початку ХХ століття, незадовго до Першої світової війни, більшість мистецьких колекцій родині Бадені залишалася в їхніх маєтках в Радехові та Буську, тож у Коропці було зовсім небагато цінних старовинних меблів та картин. Лише в бальній залі стояв різьблений стіл у стилі Людовіка XVI з великою мармуровою столішнею, а в інших кімнатах також лише окремі речі, що не входили в якісь комплекти. В 1914-1920 роках палац було сильно пошкоджено. Саме тоді з усіх стін було видерто портрети, знято вікна і двері. Родина Бадені в міжвоєнний період встигла відновити палац майже у його первісному стані. Єдине, чого відтворити не вдалося, так це портретів королів – копії відомих робіт Яна Матейки виконані Марцелем Машковським.
У 1944-1955 роках Коропець був районним центром. Державні, партійні та інші районні органи управління розміщувались у палаці. Згодом, 1959 році, в Коропці відкривають школу-інтернат і приміщення палацу віддають для потреб школи. Надалі школа-інтернат розбудовувалась і всі навчальні корпуси та господарські будівлі споруджували на території парку. Переважна більшість їх розмістилась в партерній частині, перед парадним фасадом палацу.
Враховуючи велику цінність палацово-паркового комплексу, виконавчий комітет Тернопільської обласної ради надає Коропецькому парку статус пам’ятки садово-паркового мистецтва ХІХ ст. місцевого значення (№ 870від 20.12.1968 р.). Рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 24.12.1972 р. за № 228 затверджуються деякі зміни щодо пам’ятки, а рішенням Тернопільської обласної ради від 27.04.2001 р. за № 238 парку надано статус об’єкта природно-заповідного фонду України. У 1998 р. на вході у парк встановлено пам’ятну стелу, яка нагадує про Магдебурзьке право, яким володів Коропець з 1453 року.