Моя співрозмовниця — Роксолана Ковалюк — три роки займається гримом. Працює над створенням образів для фотосесій, модних показів, кліпів, кіно та сцени. Може перевтілити людину в нелюдський образ, або підкресливши певні риси, створити інший характер.

Роксолана Ковалюк проймається персонажем не менше, ніж актор, котрий грає роль, вона знає, як зробити індивідуальність цього персонажа візуально виразною і переконливою.

IMG_0030

Про особливості гриму, його створення та застосування я й поспілкувалася із Роксоланою Ковалюк.

— Доброго дня, Роксолано. Ти працюєш із пластичним і художнім гримом. Основний ефект пластичного творять накладки з латексу чи силікону, цей вид гриму ефектний. Проте хочеться поговорити про художній. Тобто той, котрий використовують, приміром, на сцені, аби створити образ, підкреслити риси. Я правильно розумію, чи варто додати щось для повної картини?

— Рада вітати. Оскільки говоритимемо про грим у різних аспектах, то коротко розповім про його історію, це й буде початком відповіді на запитання.

Художній, він же сценічний, грим почав формуватись як окремий вид мистецтва в дев’ятнадцятому столітті. В його основі — образ старого усміхненого китайця на молодому усміхненому європейському обличчі. Саме в цій формулі закодовано три головні функції гриму: вік, настрій та образ. Від історії гриму в прямому сенсі я завжди відштовхуюсь, створюючи грим, а деталі залежать від режисерської концепції. Отримавши всі потрібні дані — вік, настрій, образ — можна створити будь-якого персонажа, чи то історичну постать, чи то фантастичну істоту.

IMG_6042

Також варто додати, що грим може бути як реалістичним, так і умовним. Саме другий найчастіше застосовують в театрі, балеті чи цирку, тобто там, де сцена далеко від глядача, у реалістичному гримі персонажів просто немає потреби, але є потреба в тому, щоби образи читалися з великої відстані. Такий ефект досягається підкресленням і виділенням окремих рис.

IMG_6046

— Хотілося б почути, як ти створюєш образ, коли ти працюєш на певному проєкті. Йдеться про конкретні технічні завдання, чи маєш свободу роботи над образом?

— Підхід до кожного проєкту завжди індивідуальний. В кожного режисера та команди є власний, вже сформований, комфортний для них спосіб комунікації перед початком проєкту, під час його реалізації та по закінченні. Але найпершим кроком у роботі завжди є розмова з режисером! Лише він може передати мені своє розуміння та бачення персонажа, образ котрого потрібно буде створити. Також додам, що на результат впливає настрій на майданчику, тому для мене надважливою є довіра до мене як до гримера проєкту та професіонала. Оскільки це відчуття штучно не створиш і воно тонко відчувається, то режисер і вся команда можуть стовідсотково покластися на мене та бути спокійними за мою частину роботи. Я можу пропонувати зміни та вносити корективи в грим персонажа або повністю його візуалізувати.

IMG_7870

— В одному з матеріалів писали, що ти опанувала анатомію, біологію, хімію та психологію. Отже, знаєш, підкреслення яких рис обличчя впливає на створення того чи іншого образу. Розкажи, якими засобами грим може переробити характер людини?

— Опанувала — це гучно сказано, скоріше я постійно поглиблюю свої знання в цих науках, бо хочу якнайбільше розуміти те, з чим працюю. Думаю, тут доцільно буде об’єднати всі вище перераховані знання у «фізіогноміку». Це метод визначення типу особистості, її професійного заняття, стану здоров'я та інших характеристик за допомогою аналізу рис обличчя та його виразу. Для гримера важливо бачити й аналізувати вихідні дані актора та трансформувати їх в риси, характерні для його персонажа. Чим більше працюєш, тим більше тренується око гримера.

Щодо засобів і матеріалів, тут неймовірно великий вибір, які можна підібрати залежно від потрібного результату. В основному значні зміни зовнішності створюють силіконовими та латексними накладками, котрі часто поєднують із постижерними виробами (перуками, накладними бородами чи вусами, бровами — тобто виробами з волосся).

IMG_6043

— І в контексті цього також цікаво дізнатися — чи міркувала ти про схожість професій гримера та психолога? Бо ж той та інший знає про людину трохи більше, ніж інші, бо добре розбирається, як не в деталях її сутності, то в деталях її зовнішності. І той, і інший, можуть вносити у неї корективи.

— Ні, не думаю. Можливо, ти й вглядаєшся трохи глибше, але задля того, щоби створити персонажа. Я люблю момент трансформації, мій психологічний зв’язок у роботі з персонажем цікавіший та важливіший, аніж актора з персонажем.

Проте є межі, за які заходити не варто, тому що, як мінімум, в мене є безліч завдань, які потрібно контролювати під час знімання, а, як максимум, це може завдати шкоди, як одній стороні, так і іншій. Усі в команді повинні бути націлені на результат, тому кожен має займатися своєю справою.

IMG_8216

— Як думаєш, грим може людині допомогти подивитися на себе по-іншому?

— Звичайно, якщо є такий запит і є бажання, чому б ні.

Але ми зараз заходимо, напевне, в тему, коли людина вперше бачить трансформацію своєї зовнішності за допомогою гриму. Для акторів це інші відчуття, бо вони володіють навичками входу і виходу у свого персонажа, тож для них грим є лише доповненням візуальної гри. А стосовно людей, які не часто мають справу з гримом — так, це спосіб глянути на себе з іншої точки зору. Я спостерігаю різні реакції, коли людина вперше «приміряє» грим, та найчастіше — це цікавість, особливо, якщо це пластичний грим.

IMG_7298

— До речі, а які елементи пластичного гриму найскладніші до виконання та чому?

— Будь-які максимально реалістичні силіконові та латексні накладки. Процес їх створення дуже кропіткий та довгий, бо ж потребує пропрацювання багатьох деталей. Також надзвичайно складним є кріплення цих накладок на тіло актора, помилка тут може стати фатальною та зіпсувати весь результат.

IMG_0386

— Які особливості будови обличчя слід враховувати, продумуючи грим?

— Розкажу всі секрети (сміється — І. В.). Із такими зонами, як чоло, вилиці, нижня щелепа та борода, шия, працювати легше і простіше, ніж з мімічно активними ділянками та зонами навколо очей та рота.

Важливо розуміти, що певні матеріали мають свої особливості. Застосовуючи їх, потрібно враховувати ряд специфік. Приміром, є матеріали, котрі реагують на певну температуру тіла та особливе потовиділення, тому, швидше за все, потрібно детально сконцентруватися на Т-зоні, де розташовано найбільше потових і сальних залоз. Найважче працювати із ділянкою носа, через те їй завжди приділяю значну увагу.

IMG_1018

— Які риси вдалого гриму? 

— Його ідеальне зведення на акторі. Нанесення гриму відіграє одну з ключових ролей в ідеальній роботі.

IMG_1429

— До речі, а яка робота передує нанесенню гриму?

— Знову ж таки, все залежить від завдання. В сценічному гримі малюнок наноситься безпосередньо перед виступом, якщо потрібно, кріпляться бутафорні елементи. В пластичному гримі я можу готувати накладки без участі актора, або ж формувати їх на його обличчі й тілі безпосередньо. Якщо мова йде про складну деталізовану роботу, то потрібно одна-дві зустрічі з актором до знімання для відливання точної анатомічної деталі, з якою я потім працюватиму самостійно.

IMG_0389

— А ще ж, думаю, має бути розгрим. Наскільки то тривалий процес?

— Часто грим одноразовий, тобто нічого не використовується повторно, через те знімати його швидко. Якщо ж використовувалися  пасти або клеї для склеювання, то до них є спеціальні розчинники. Все відбувається швидко, коли порівняти з гримуванням. Але знову ж — усе залежить від складності гриму.

— До речі, ти часто малюєш на собі. Які образи приміряєш?

— Це все залежить від настрою (сміється — І. В.).  На карантині я чомусь малювала складні малюнки, з безліччю маленьких деталей та кольорів, це займає багато часу, але приносить багато задоволення. А зараз, оскільки часу менше, обираю малюнки з деталями великих розмірів, що значно пришвидшує процес, але задоволення отримую від того не менше.

Сам малюнок, його стилістика не мають значення — це може бути як фрагмент картини із ангелочками, так і модифіковані ангелочки з великими зубами та кров’ю. Я не вкладаю в це смисл, та й не повинна. Важливо те, як я малюю з професійної точки зору, а завдання мені можуть ставити різноманітні.

— І ще таке. На рівні здогадок, то ж виправ, коли вони не зовсім правильні. Здається, тобі подобається працювати із образами, котрі перегукуються з тими, котрі викликають страх — різноманітні фантастичні створіння, наприклад. Чому так?

— Кожен гример обирає стиль або персонажів, які йому до душі. Хтось все життя створює мавп, настільки реалістичних — не відрізниш від живих; хтось працює з темою інопланетян; хтось займається виключно очима і вони у них виходять, як справжні. Я не можу сказати, що тема зомбі — моя, напевне, на це запитання наштовхнули фото хлопців та дівчат на яких багато крові — такі були зйомки, ось і все. Хоча, можливо, я піду в сторону жанру хоррор. Важливо розуміти, що в гримі ти повинен розвивати уяву та навички, не ставлячи жодних обмежень, інакше стоятимеш на місці, а це не про мене.

— Мабуть, виконана робота є найліпшою рекламою? Як ще популяризуєш свою творчість і створюєш на неї попит?

— Я завжди кажу, що в будь-яку професію потрібно заходити з різних сторін, дізнаватися більше про дотичні напрямки та вливати знання у свою роботу.

Аналогічно і я — зачіпаю велику кількість суміжних тем, навіть медичних, приміром, можемо жартома обговорити, скільки швів довелося б накласти на мою бутафорну рану.

Важливо, як грим з’являється перед людьми, які асоціації він у них викликає. Швидше за все, в асоціаціях залишусь я — гример, котра створила цю картинку. І, сподіваюся, у них сформуються найкращі спогади про цей напрямок мистецтва, навіть, якщо цей грим був із кров’ю.

IMG_6045

IMG_6044

Інна Віконська

Фото надала Роксолана Ковалюк