Учитель – чи не найголовніший наставник у період становлення дитини як особистості, адже у школі діти проводять багато часу щодня. Саме там вони пізнають таємниці навколишнього середовища, вчаться бути гідними громадянами своєї держави.

Для когось професія вчителя – це звичайний спосіб заробітку грошей, а для когось – сенс життя. На жаль, професіоналів, які готові віддати дітям своє серце, з кожним роком стає все менше, але все-таки інколи ще можна зустріти по-справжньому талановитих педагогів. Зокрема, у Бережанській ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 працює вчитель трудового навчання Грицишин Ігор Іванович, уроки якого надзвичайно люблять учні. Свої знання та вміння він щодня старається передати школярам, усіма можливими способами заохочуючи їх до праці, пишуть berezhany.

Народився майбутній учитель 14 вересня 1977 року в селі Криве Козівського району Тернопільської області. У їхній родині прадід був майстром. На жаль, він помер ще до народження хлопчика, але залишив на згадку про себе деякі старовинні інструменти.

Сім’я Ігоря невдовзі після його народження переїхала з села на постійне проживання у м. Козова. Навчався хлопець у Козівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1. У 3 класі батьки подарували йому набір «Юний столяр». З того часу юнак почав потроху майструвати.

За порадою матері, після закінчення 9 класу Ігор вирішив спробувати вступити до Кременецького педагогічного коледжу ім. Т.Г. Шевченка. Ця спроба виявилася вдалою, і хлопець став студентом. Протягом 5 років він вивчав гончарну справу, вишивку, ковальство та інші народні промисли. У 2000 році, після закінчення коледжу, Ігор Іванович вступив до Тернопільського державного педагогічного інституту ім. В.Гнатюка (нині Тернопільський національний педагогічний університет ім. В.Гнатюка) на інженерно-педагогічний факультет. Навчався там 3 роки і здобув повну вищу педагогічну освіту за спеціальністю «Педагогіка і методика середньої освіти. Трудове навчання, прикладна і технічна творчість». Отримавши диплом, цього ж року молодий спеціаліст почав працювати вчителем трудового навчання у Нараївській ЗОШ І-ІІІ ступенів.

У 2001 році Ігор Іванович змінив місце роботи, й ось уже 16 років працює в Бережанській ЗОШ І-ІІІ ступенів №1. Протягом цього часу талановитий педагог змусив багатьох по-іншому осмислити методику викладання трудового навчання. «Коли любиш дітей, вони це відчувають і відповідають взаємністю», ‒ зазначає вчитель, який зумів зацікавити дітей настільки, що і дівчата, і хлопці із задоволенням вишивають хрестиком, гладдю, займаються бісерним ткацтвом, різьбою по дереву, а також пропонують свої ідеї, наприклад, заняття з ниткової графіки (ізонитки). Педагог докладає максимум зусиль, щоби втілити пропозиції учнів у життя. З цією метою він, навіть, деколи створює власноруч верстати для певних видів робіт.

Відомий австрійський педагог, піаніст і композитор Артур Шнабель писав: «Роль педагога полягає в тому, щоб відкривати двері, а не в тому, щоб проштовхувати в них учня». Цього принципу дотримується й Ігор Іванович. Він заохочує дітей проявляти ініціативу і мислити творчо, а не механічно виконувати накази наставника.

Щороку, у травні, талановитий учитель організовує виставку учнівських виробів, для участі в якій усі школярі зобов’язані принести свої роботи. На його думку, це позитивно впливає на самооцінку підлітків, адже ця виставка приносить їм певну славу у школі.

Найкращим показником успішної діяльності вчителя є його учні, котрі розвивають шкільні навички у дорослому житті. Ігор Іванович також має своїх послідовників. Так, серед його колишніх учнів можна назвати Стефанишина Андрія, який став народним умільцем і зараз продає свої вироби в інших містах України, а також Харіва Василя, який вже має свою маленьку майстерню і займається виготовленням виробів ручної роботи. Після уроків у школі вчитель трудового навчання любить займатися ландшафтним дизайном, який став його хобі. Хтозна, можливо, у майбутньому в Бережанах з’явиться ще один ландшафтний дизайнер?

Хотілося б, щоб у нашому краї було якнайбільше таких спеціалістів, як Ігор Іванович – талановитих, освічених, які готові вкладати свою душу у справу, яку вони роблять, а також здатні із задоволенням передавати власний досвід наступним поколінням. Якщо кожен докладе хоча б трохи зусиль, Бережанщина стане економічно розвиненим та комфортним для мешканців регіоном.