У Борщівському обласному краєзнавчому музеї розгорнуто фото-книжкову виставку приурочену 80-річчю відомого в Україні  та закордоном поета, музиканта, правозахисника, члена Української Гельсінської Групи, Міжнародного ПЕН-клубу (1986), народного депутата України (1994–98 рр.), громадського і політичного діяча Миколи Горбаля.

Як повідомляє сайт обласної ради, сам поет неодноразово відвідував місцевий музей, тут проходили презентації його книг «Презентація життя» (2006р.) та «Повернення» (2015р.). Також автор подарував музею свої поетичні збірки: «Коломийка для Андрійка» (Бельгія, 1981р.), «Деталі піщаного годинника» (США, 1981; К., 1992), книгу спогадів «Один із шістдесяти» (К., 2001). Нещодавно вийшла з друку ще одна книжка Миколи Горбаля «Повість про три дороги».

Народився Микола Горбаль 10 вересня 1940 р. у с. Волівець Горлицького повіту Краківського воєводства. У 1945 р. його родину спіткала та ж сама доля, що і тисячі інших лемків – депортація в УРСР. Провівши рік на Харківщині, родина Горбалів потрапила в с. Летяче Заліщицького р-ну Тернопільської обл. Отримавши в 1957 р. середню освіту, Микола Горбаль закінчив в 1963 р. музичний відділ Чортківського педучилища.

З вересня того ж року  працював учителем музики у Борщеві. Тут він керував дитячим хором «Сонечко» в Будинку піонерів. Від 1970 р. викладав естетику у Борщівському технікумі механізації, керував молодіжним ансамблем, хором лікарів Борщівської центральної лікарні.

У тому ж році, за складену тут ним поему «Дума» був звинувачений в «антирадянській агітації та пропаганді», заарештований і засуджений до 5-ти років таборів суворого режиму і 2-х років заслання. Микола Горбаль покарання відбував в політтаборах для особливо небезпечних державних злочинців в Мордовії, Пермській та Томській областях Росії. На засланні він брав участь в усіх таборових акціях спротиву, неодноразово оголошував голодування в знак протесту проти свавілля, збирав інформацію про порушення прав людини і передавав її на волю.

Весною 1977 р. після звільнення працював електромеханіком у Києві. Його неодноразово затримували, проводили обшуки.

А  у січні 1980 р. Миколі Горбалю сфабрикували нову справу та знову арештували і засудили до п’яти років таборів. На суді у останньому слові в’язень заявив, що він офіційно оголосив себе членом Української правозахисної Гельсинської Групи та, що його завжди більше турбувала доля власного народу, ніж його власна. Відбуваючи покарання він перебував під пильним наглядом КДБ. Але всі ці заходи не зупинили його.

У вересні 1981 в журналі «Визвольний шлях» (США) з’явилася стаття Горбаля «Право на захист». Того ж року вийшла книга віршів для дворічного сина, ілюстрована автором.

В 1982 р. видавництво «Сучасність» видало збірку віршів «Деталі піщаного годинника». Його вірші були опубліковані англійською, німецькою та французькою мовами.

За добу до звільнення, 22 жовтня 1984 р. Микола Горбаль звинувачений у проведенні антирадянської агітації і пропаганди та засуджений як рецидивіст до восьми років ув’язнення і трьох років заслання. Звільнений 24 серпня 1988 року .Загальний термін який відбув Микола Горбаль – 16 років. Реабілітований. Працював секретарем виконкому УГС, брав активну участь у політичних акціях, спрямованих на поглиблення демократизації і здобуття незалежності України. 1990-95рр. – голова організації УРП. Був депутатом Київської міськради, обраний депутатом до Верховної Ради України по мажоритарному округу Борщівського та Заліщицького районів Тернопільської області. Нагороджений Орденом  Свободи, засновник благодійного фонду «Галерея Богдана» для підтримки непрофесійних митців з інвалідністю. Організатор та учасник чоловічого вокального гурту «Лемки Києва».

Фото з архіву Борщівського краєзнавчого музею