Дівчата – родом з міста Ірміно Луганської області, але покинули домівки в 2014 через війну. Вторгнення Росії в Україну в лютому змусило знову втікати з-під обстрілів. 

Росія розпочала війну проти України в 2014-ому. І ми це добре відчули на собі. Уже тоді через воєнні дії довелося покинути дім. Півтора роки ми з мамою жили в Запоріжжі, а потім я подалася до подруги в Харків, знайшла там роботу. Не думала, що й звідти доведеться їхати, – ділиться Альона.

 

З міста Ірміно ми вимушені були виїхати до Харкова, де я прожила вісім років – до лютневого вторгнення російських військ на нашу землю. Вдруге покинули домівки, – додає Анна.

Альона зізнається, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну 24 лютого – як грім серед ясного неба. Дівчата досі з жахом згадують, через що їм довелось пройти.

Наступ 24 лютого – як грім серед ясного неба. Прокинулася я від того, що господиня квартири, в якої я знімала кімнату, тривожно говорила по телефону. За мить почула вибухи й відразу зрозуміла. Почала збиратися, але вирішила ще зачекати на Анну», – згадує Альона.

 

Вранці 24 лютого я поверталася із міста Золоте Луганської області від свого хлопця. Поспішала на роботу. Сіла в маршрутку. «Ви до Харкова? Там стріляють...» - сказав водій. Не повірила. Відкрила новини – війна... Повертатися не було сенсу. На роботу вже не вийшла. Зібрала речі й пішла до Альони. Коли літали ракети, ми ховалися в підвалі, притихало - бігли в квартиру, щоб поїсти, – з жахом переповідає Анна.

Коли почали обстрілювати Харків, дівчата ховались, де могли, та, коли російський винищувач кинув бомбу поблизу їхнього будинку, – прийняли рішення їхати.

 До останнього не хотіли залишати Харків. Коли ж винищувач пролетів над головою, почали збирати речі. Не важливо куди, але треба було їхати. Сидіти в квартирі й чекати: вдарить чи ні - це жахливо, – каже Анна.

Крізь сльози та розпач Анна та Альона кажуть, що українці ще більше згуртувались в боротьбі проти окупантів. Приїхавши на Тернопільщину дівчата теж вступили до лав волонтерів та вже кілька днів допомагають Координаційному штабу підтримки оборони України. Завдяки людям доброї волі вже вдалось скласти та відправити 230 тисяч продуктових наборів в міста України, де тривають бойові дії.

Приїжджаємо в штаб, щоб допомагати українцям, які зараз у складній ситуації. Атмосфера тут – чудова! Хоч я розмовляю російською, але мене дуже добре прийняли на Тернопільщині. Все підкажуть, розкажуть, допоможуть... Від того, що увесь день читаєш новини про війну - охоплює страх, гаснеш, а коли щось робиш – живеш, – підсумовувала Анна.

Нагадуємо, що долучитись до допомоги на штабі, можна за номерами телефонів:
+ 38 (067) 678-59-13;

+ 38 (095) 268-32-29.

Фото, відео Координаційного штабу підтримки оборони України