Дмитро Юрас

«У нього було стільки планів на життя після Перемоги»: просять підтримати петицію про присвоєння звання Героя України воїну з Тернопільщини

Степан Лех став на захист України з перших днів повномасштабної війни. Загинув 27 січня 2025 року від ворожої міни під час виконання бойового завдання на Сумщині

Посмертно присвоїти звання Герой України майору Степану Леху з позивним «Чорний» просить матір воїна Ганна Лех. Петиція станом на 14:10 14 квітня набрала 4246 голосів з необхідних 25 тисяч. До завершення збору голосів залишилося 87 днів.

Степан Лех народився у селі Клювинці Чортківської громади на Тернопільщині. У місцевій школі навчався 9 класів.

Ще у школі він вирішив пов’язати своє життя з військовою справою, тому продовжував навчання у Коропецькому військовому ліцеї з посиленою військовою підготовкою. Після закінчення ліцею вступив до Національної академії прикордонних військ ім. Богдана Хмельницького у місті Хмельницький. Закінчивши навчання, працював у розвідці прикордонної служби України. Одеській, Чернівецькій, Херсонській областях. У 2014 під час окупації Криму Степан, ще будучи курсантом, вперше став на захист України у с. Чонгар, – пише у петиції матір Героя Ганна Лех.

Із перших днів повномасштабного вторгнення воїн не зміг залишитись осторонь і 24 лютого 2022 року став на захист України. Невдовзі був призначений командиром зведеної роти добровольців «Кременецька сотня».

Він був справедливим, дбав про своїх людей, і великою мірою завдяки йому через кілька місяців усі повернулись додому у повному складі. Степан мужньо виконував свій військовий обов’язок, як відповідальний командир, воюючи на Харківському та Сумському напрямках, – пише мати воїна.

27 січня 2025 року на 31-му році життя, Герой загинув від ворожої міни під час виконання бойового завдання поблизу с. Олександрівка Охтирського району Сумської області. Воїн був старшим офіцером відділення розвідки 105-ої бригади 80 батальйону.

За відвагу та особисті досягнення був нагороджений відзнакою Президента України «За Оборону України». Також мав почесне звання донора.

Він віддав своє молоде життя за волю та незалежність нашої держави. Серед побратимів він був не лише командиром, а й другом, його шанували та поважали, адже він завжди вислуховував і підтримував, давав поради та робив усе можливе, аби врятувати життя побратимів. Усі, хто знав Степана, чи хоча б один раз мав нагоду з ним поспілкуватися, розуміють, що цей світ втратив найдостойнішу людину, яка заслуговувала жити. У нього ще було стільки ідей і планів на життя після Перемоги… Степан віддав найдорожче, що в нього було — своє життя, за те, щоб його сім’я, дружина, діти, друзі жили у вільній і незалежній країні!, – пише Ганна Лех.

У Степана Леха залишились дружина, батьки, двоє дітей віком 2 роки та 6 місяців. Вічна і світла пам'ять Герою

Підтримати петицію можна за посиланням: 

https://petition.president.gov.ua/petition/245166

Фото з відкритих джерел

Вибір читачів за тиждень

Відео