Україна та Росія воюють за поставки зерна до Єгипту (Агро-новини)
Єгипет є однією із стратегічних країн для українських експортерів зернових, адже потреба країни у зерні 12-14 млн тонн щорічно. За даними Державної фіскальної служби, за дев’ять місяців поточного року на цю країну припадало 19% експорту пшениці та 15% експорту кукурудзи - $355,8 млн та $352,4 млн відповідно.
Втім, як нарікають трейдери, ці цифри могли бути і більшими, якби не потужна навала російського зерна на цей ринок, що фактично блокує можливість роботи у поточному сезоні.
Ще влітку цього року «Українська зернова асоціація» попереджала про можливі складнощі із експортом зернових до Єгипту, і побоювання справдились. Як пояснює президент УЗА Микола Горбачов, єгиптяни цьогоріч змінили якісні показники, за якими вони купують пшеницю.
«Якщо до цього вони купували пшеницю з протеїном 11,5 і ми досить успішно з ними торгували, то цього сезону купують пшеницю із протеїном 12,5. А у нас такої пшениці в Україні 15-20% від валу, і це недостатньо для повномасштабного експорту. Тож на сьогодні конкурувати на ринку Єгипту по пшениці нам важко», – зауважує він.
Трейдери підтверджують, що в Україні зараз майже неможливо набрати кількість зерна для експорту до Африки. Директор PanAfrican Trading Alliance Артем Гудков розповідає, що нашу пшеницю робить неконкурентною саме позиція держави. Доставка до портів автомобільним транспортом по убитих дорогах просто з`їдає маржинальність роботи. «Неповернення аграріям ПДВ (через що виробники вимушено піднімають ціну на 20%), повне саботування перевезень зерна з боку «Укрзалізниці» – все це вбиває бажання працювати і налагоджувати повноцінний експорт», – бідкається бізнесмен. .До всіх внутрішніх проблем додалась іще одна – сусідня Росія зібрала великий урожай пшениці і тепер посилено намагається його продати на експорт.
В Україні необхідно впровадити ефективну модель агрострахування
Агрострахування в Україні не працює через відсутність довіри сільгоспвиробників.
Про це повідомила заступник міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова, повідомляє прес-служба відомства.
«Сільське господарство і аграрний сектор на сьогодні є одним із найбільш перспективних і пріоритетних секторів у розвитку української економіки. Але зараз Україна перебуває в зоні ризикованого землеробства і, тому майже щороку сільгоспвиробники несуть значні збитки від стихійних явищ. Так, до прикладу у 2016–2017 роках було втрачено посівів на площі більше 5 тис. га, відповідно недоотриманозначного об’єму зернових. У зв’язку з цим аграрії потребують механізмів захисту своєї праці. Одним із інструментів мінімізації збитків для сільгоспвиробників може стати агрострахування. Необхідно поступово прививати культуру страхування ризиків на організованому аграрному ринку», — зауважила Ковальова.
Вона зазначила, що зараз відбувається процес пошуку тієї моделі агрострахування, яка може бути успішно впроваджена в Україні. Також вона подякувала представникам Проекту IFC за активну позицію у просуванні найкращого світового досвіду в українське агрострахування.
НАБУ викрило розкрадання зерна на підприємстві на 48 млн гривень
Детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) під процесуальним керівництвом прокурорів САП завершили досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом завдання збитків ДП «Червоний землероб» на суму понад 48,5 млн грн.
Про це повідомляє прес-служба НАБУ.
Як з’ясувало слідство, директор ДП «Червоний землероб» у змові з керівниками двох приватних компаній організували злочинну схему, через яку державне підприємство впродовж липня–листопада 2015 року втратило зерна на суму понад 23 млн грн. За задумом зловмисників, збіжжя, що належало ДП, передали на відповідальне зберігання одній приватній компанії. Інша приватна фірма, в свою чергу, мала його продати під виглядом зерна власного виробництва й у такий спосіб легалізувати майно, одержане злочинним шляхом. Що й було зроблено.
Згодом, за схожою схемою впродовж листопада–грудня 2015 року зловмисники незаконно заволоділи зерном ДП ще на суму понад 25 млн грн. Тоді до реалізації корупційної схеми залучили ще й заступника директора держпідприємства та фізичну особу-підприємця.
Розслідування наведених фактів детективи НАБУ розпочали у квітні 2016 року.
Впродовж січня–жовтня 2017 року організаторам корупційної схеми завдання збитків ДП повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч.1 ст. 366 Кримінального кодексу України.
Стосовно частини фігурантів, причетних до вчинення злочину, досудове розслідування завершено в червні 2016 — справу скеровано до суду.
В ході досудового розслідування накладено арешт на майно підозрюваних та юридичних осіб, в інтересах яких вони діяли. Зокрема, йдеться про квартири, земельні ділянки, складські приміщенні, легкові та вантажні автомобілі, спеціальну та сільськогосподарську техніку, кошти на рахунках юридичних та фізичних осіб.
