Українські та зарубіжні видавці у Тернополі говорили про тенденції книговидавництва
Відгомін фестивалю «Ї»: дискусія на тему» «Видання книг в Україні та світі: тенденції та інновації»
В Українському домі «Перемога» в рамках фестивалю «Ї», про який повідомляв «ТЕРЕН» ТУТ, зібралися представники видавничої сфери України, Білорусі, Росії аби розглянути динаміку, тенденції та реальний стан видавничої справи в Україні та світі.
Фахівці дискутували навколо питань динаміки, тенденцій та реального стану видавничої справи в Україні та за кордоном.
Наголошувалось, що факторів, які впливають на стан книжкового ринку дуже багато. Це і ціни на книжкову продукцію, і ціла сукупність кон’юнктури ринку, і соціально-психологічні аспекти самого суспільства, й нові підходи до формування у читачів «смаку книги», бажання читати, підвищувати свій інтелектуальний рівень. Президент Міжнародної літературної корпорації MERIDIAN CZERNOWITZ Святослав Померанцев розповів, зокрема, про організацію Міжнародного поетичного фестивалю за однойменною назвою, як форми промоції літературно-мистецьких новинок. За його словами, він та його однодумці ставлять завдання, «аби більше європейських інтелектуалів, авторів і журналістів, тисячі цих людей тисячу разів вимовили слова Czernowitz і Urkraine. Тобто, йдеться про створення позитивного іміджу у культурному середовищі Європи». Серед нових проектів Meridian Czernowitz — музично-візуально-поетичний проект Сергія Жадана та гурту «Собаки у космосі». У них новий альбом, а обкладинка до альбому — книжка-комікс на 110 сторінок. Цей проект має назву «Бийся за неї». Під час дискусії йшлося про те, що на жаль, в Україні не сформована політика вдумливого, інтелектуального ставлення до книги, зрештою, немає стратегії формування книжкових запитів та потреб.
Як підкреслила українська поетеса, прозаїк, перекладач, літературний критик та дослідник літератур, член Національної спілки письменників України, Асоціації українських письменників та Українського ПЕН-клубу, Маріанна Кіяновська зараз важливо робити акцент на популяризацію якісної друкованої книги серед дітей та підлітків й формуванні європейської читацької порядності та свідомості. Важливо, на її переконання, «культивувати тезу, що книга має певну символічну цінність, так би мовити. «надгрошову», підвищувати культуру читання серед молодих українців, акцентуючи при цьому на певному престижі й високого соціального статусу людей з книгою».
Цікавими виявилися міркування білоруських та польських видавців – Андрея Хадановіча, Пйотра Марецького та Ярослава Міколаєвського. Йшлося, зокрема, про ключові видавничі тенденції у Польщі, де роблять акцент на високоякісну поліграфічну продукцію, залучаючи до цього не тільки самих автоірв, але й меценатів, представників банків, бізнесових кіл. Андрей Хадановіч наголосив на взаємних українсько - білоруських перекладів літературних творів.
Дмитро Кузьмін — головний редактор видавництва «АРГО-РИСК», засновник Спілки молодих літераторів «Вавилон», куратор багатьох літературних проектів розповів про окремі аспекти літературно-видавничого процесу. Він розповів і про заснований ним журнал «Воздух» — щоквартальне періодичне видання, спрямоване на репрезентацію цілісної і різнобічної картини живої сучасної поезії. Авторів різних поколінь — від ветеранів поетичного цеху до 20-річних російських поетів з усіх кінців світу, від Сіднея до хутора Веселий Ростовської області, об’єднує в рамках цього проекту пошук нових можливостей російського вірша, прагнення зробити крок за межі вже освоєного національної поетичною традицією простору.
На деяких моментах перекладацької сфери зупинився Юрій Завадський, кандидат філологічних наук, поет, керівник видавництва «Крок». Юрій Завадський займається видавничими та культурницькими проектами. Він співпрацює з літературними колами Польщі, Швеції, Великобританії, Бразилії, Каталонії, Австралії, Нової Зеландії. Юрій налагодив міжнародний мистецький діалог з такими письменниками, як Пйотр Мацежинський (Польща), Селіна Тусітала Марш (Нова Зеландія), Дарен Камалі (Нова Зеландія), Лес Вікс (Австралія), Раґнар Стремберґ (Швеція), Енрік Казасес (Каталонія), У цьому переліку - Дейвід Мазгрейв (Австралія), Крістіна Кілборн (Канада), Еміль Хьорвар Петерсен (Ісландія), Пшемислав Вітковський (Польща).
На думку видавців, нині існуючі тенденції у видавництвах є невтішними. Значне скорочення реалізації, відсутність сформованого у достатньому обсязі портфелю замовлень – такі реалії сучасного книжкового ринку. Задля виживання, видавництва часто вдаються до альтернативної діяльності, починають переорієнтацію на співпрацю з розробниками платформ для випуску електронних пристроїв для читання.
Але, водночас, обсяг електронних видань щодо друкованих складає лише 10 %,. Причина – лише 20 % українських видавництв надають електронні видання для продажу через складність отримання ліцензійних прав для розповсюдження електронних версій видань та для продажу перекладених видань.
Зрештою, не всі вітчизняні видавництва технічно готові застосовувати новітні інструменти книговидання.
Під час дискусії йшлося і про те, що на жаль, в Україні поки що не сформовано політику ставлення до книги та стратегію формування книжкового ринку. Кошти, які виділяє держава для цього, вкрай мізерні. Тому свого часу Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів запропонувала Концепцію Державної цільової національно-культурної програми популяризації вітчизняної книговидавничої продукції і читання до 2017 року.
Її мета - впровадження розвиненої інфраструктури видавничої діяльності, збільшення обсягів попиту та адекватної пропозиції, а також повернення культури читання у суспільство в цілому.
Петро ОВЧАРИК
Фото автора
