Орест Сарматський

Український художник у графіці відтворив легенду про село на Тернопільщині (фоторепортаж)

Заставка02 (Copy)

Під час Всеукраїнського мистецького пленеру «Околиця. Оришківці-2021», що триває на Тернопільщині, художник-графік Олег Кіналь написав величну графічну картину.

- Взявся за графічне відтворення легенди про походження назви Оришківців, за якою, дівчина Орися під час монголо-татарської навали, аби відвести ворогів від рідного села, завела їх у ліси-болота, звідки бере свій початок річечка Оришка, й де потонули і нападники, мужня галичанка... 

На картині зобразив низку символічних образів. Це і – лелеки як уособлення любові до батька-матері, котрі благословили тебе на світ, образ любові до рідної землі, тут же – ластівки – «чисті пташки», теж жіноча символіка весни-радості. У небі й шуліка, саме його я побачив в Оришківцях, у перший день нашого пленеру. 

Узагалі, кажуть, що цей птах - рідкісний гість, посланий зверху із особливою звісткою-знаменням, яке він у плавному, повільному польоті несе на своїх крилах, породжуючи почуття безмежності простору і часу. Люди стверджують, що то - птах-союзник, нищівник ворожих істот, символ-вісник, наділений особливо важливим значенням.

Зрештою, намагався, аби кожен образ, штрих несли на картині емоційне навантаження, викликали певні відчуття, щирі переживання, - розповів автор великої, розміром 1м 30 см на 60 см графічної роботи художник Олег Кіналь.

У свою чергу, Ярослав Угляр, організатор пленеру, власник готельно-туристичного комплексу «Орися», де базуються учасники мистецької акції, каже, що велична графічна композиція Олега Кіналя дуже правдоподібно передала суть давньої легенди, яку переказують віками в Оришківцях.

- Щиро кажу, дуже зворушило те, що створив пан Олег. Оте красиве, із застиглими слізьми обличчя Орисі, маки, різнотрав’я у її віночку, отой хрестик у руках, що у воді, у нашій річці Оришці, де й нині трапляється є латаття – символ дівочих чарів та чистоти. 

До речі, у наших околицях, та й не тільки у нас, але й і там, де стояли поселення трипільців та давньоруської доби, знаходили застібки від шкіряної одежі, які були прикрашені рослинним орнаментом. І головним елементом на них був паросток, що розпускається, як латаття, як брунька, оцей символ зародження життя. А от вовчиця, що пронизливо дивиться із картини нам у вічі, мені здається, уособлює і хоробрість, і продовження роду, і захисницю безпомічних. Узагалі, на картині ці образи з легенди переплелися, як отой віночок, природний оберіг, що, здається, зібраний із трав на околицях Оришківців, те чар-зілля, із маками й різнотрав’я, що обрамляє голівку Орисі. 

Тобто, наскільки я розумію, у цій творчій роботі закладено основну думку, ідею духовного пориву, жертовності, зрештою, невмирущості після земного життя, коли воно віддане заради інших, задля нового, життєвого початку, - розмірковує Ярослав Угляр.

Картину Олега Кіналя та творчі роботи інших учасників пленеру можна буде побачити під час пленерної виставки, що відкриється  найближчої суботи в одному із залів готельно-туристичного комплексу «Орися» в Оришківцях. 

Фото  автора

Вибір читачів за тиждень

Відео