Українці молитвою вшановують жертв «Чортківського етапу»
В Умані молитвою вшанували пам’ять жертв радянських політичних репресій з нагоди 80-их роковин від часу сумних подій під назвою «Чортківський етап».
- У стінах колишнього Свято-Покровського василіанського монастиря Божественну Літургію та Панахиду за померлими очолив о. Дмитро Белей, парох місцевої громади УГКЦ, - повідомили в Київській архиєпархії Української Греко-Католицької Церкви.
Звертаючись до присутніх, душпастир зазначив, що понад тисячу українців: інтелігентів, патріотів, членів ОУН-УПА, священників – радянська влада і її каральний орган НКВД кинули в каземати Чортківської тюрми.
- Дехто був розстріляний на місці без суду й слідства, декого розстріляли дорогою з Чорткова до Умані під час спроби втечі, але більшість розстріляли в Умані, - каже о.Дмитро Белей. - Вічна пам’ять невинно вбитим українцям 21 липня 1941 року Божого.
Такі меморіальні заходи відбуваються в Умані щорічно в останню п’ятницю липня.
За архівними даними, органи державної безпеки УРСР намагалися вивезти заарештованих із прифронтової смуги Західної України вглиб країни. 19 липня 1941 року ув’язнених із Чорткова відправили до Умані. Дійшли далеко не всі в’язні. Багато загинуло в дорозі. Після виснажливого переходу люди не могли рухатися, а на п’яти колоні наступав німецький фронт. Енкаведисти вирішили всіх розстріляти. 20-21 липня червоні звершили свою чорну справу. Невеликими групами людей заганяли у підвал і під гудіння автомашин розстрілювали їх.
Згідно із розпорядженням військового прокурора фронту і заступника народного комісара Держбезпеки т. Ткаченка – розстріляно і закопано 767 в’язнів, засуджених і підслідних за контрреволюційними статтями. В’язні, що слідували етапом, засуджені за побутовими статтями в кількості 64 чоловік, звільнені, із яких 32 в’язні (поляки) тимчасово залишені в тюрмі м. Умані.
За часів незалежності України на братській могилі поставили пам’ятник, а до 70-річчя трагедії з ініціативи родичів загиблих облаштували меморіал. На гранітних плитах викарбувані 753 прізвища загиблих. Найстарший - 70-річний Михайло Береза, учитель із села Копичинці, наймолодші - 18-річні гімназисти, серед них двоє дівчат - Нуся Саган і Софійка Зелінська з Борщева.
Фото з відкритих джерел