Децентралізації і дерегуляції та інших реформ в Україні, насправді, не проводять, вважає український економіст, політолог і громадський діяч Андрій Новак.

Свої думки про те, як треба рятувати нашу країну, фахівець виклав у книзі "Як підняти українську економіку", яку презентував «Терену».

Війною все виправдати неможливо

Нинішнє керівництво держави говорить одне, а робить – кардинально інше, стверджує економіст. І це призводить до ще більших негараздів.

- Українська економіка, на жаль, не виходить з кризи, а заглиблюється в неї. Зараз це пояснюють війною. Так, це - об’єктивні процеси, тим паче, частина країни перебуває в окупації. А там, дійсно, було сконцентровано багато економічних об’єктів. Схід давав 10% ВВП України і 20% експорту, – розповідає Андрій Новак. – Так, війна впливає, але вона не є причиною не робити реформи. Саме зараз найкращий час для швидких і глибоких змін. Однак закони, які приймає Верховна Рада, дії, до яких вдається уряд, не покращують економічне середовище держави.

На його думку, погіршилася ситуація у валютній, кредитній, податкові сферах і не тільки. Проте Андрій Новак усвідомлює: змінювати ситуацію слід згори – ухваленням законів, втіленням реформ, бо на громадському рівні цього не реалізувати. Тому робить ставку на майбутні вибори. І сподівається, що українці вкотре не зроблять помилку.

- Знаєте, як у нас люди 20 років голосують? – запитує він. – За Шустером. Усі такі розумні, мають власну думку, але приходить вечір п’ятниці і… беруть пульт у руку. А тоді - три-чотири години кайфу біля телеекрану…

Кого обрали – того і маємо, наголошує співрозмовник. Тому порадив усім українцям добре подумати, коли ставитимуть галочку у бюлетені.



 

Усі їздять до Києва з простягнутою рукою

Реформи, які нині ініціює влада, - лише на словах. Наприклад, децентралізація. На думку економіста, цю реформу реалізують лише тоді, коли на місцях залишатимуть принаймні 50% усіх податкових надходжень. Наразі ж людям забивають голови зміною вивісок, перемальовуванням меж областей і районів, а всі гроші… далі йдуть до Києва.

- У 2013-му, при злочинному, як тепер модно казати, уряді Азарова 80% усіх податкових надходжень йшло в центральний бюджет і лише 20% залишалося на місцях. Усі були рівні в бідності, - пояснює пан Новак. – Відкриваємо бюджет України-2015. Цей документ уже розробляли при міністрові Наталії Яресько. Так ось: 82% податкових надходжень цього року йдуть у держбюджет, а місцеві збідніли ще на 2%. Нехай би вона (Яресько) спробувала десь в Америці такий бюджет зробити – віддати 82% доходів у федеральну скарбницю…

Отже, державу ще більше централізують. Тож регіони отримають вплив лише на словах.

- Яка різниця: буде у Тернопільській області 17 районів чи 25, якщо вони все одно будуть бідними? – запитує експерт. – Більше того, через нинішній розподіл податків ані місцева влада, ані підприємці не зацікавлені у розвитку…

Місцеві чиновники весь час змушені їздити до Києва із простягнутою рукою, навіть якщо їм треба лише яму на дорозі «залатати», наголошує Андрій Новак. Натомість бізнесмени не впевнені, що податки, які вони сплачують, дійсно йдуть на розвиток справи чи міста.

- Якщо ви приїдете у будь-яке польське місто і скажете, що хочете створити фірму навіть на 2-3 робочих місця, то до вас відразу вийде особисто мер або його заступник, - каже економіст. – Адже вони розуміють, що йдеться про робочі місця для їхніх городян і податки у казну їхнього міста.

Чиновників, навпаки, стало ще більше

Інша розрекламована реформа – податкова. У ній Андрій Новак також знайшов хиби.

- Людям сказали, що після податкової реформи із 22 податків залишиться 9, але ж це - неправда, - продовжує пан Новак. - Просто податки перегрупували. Із 22 груп створили 9. Загалом же їх як було поза сто, так і залишилося…

Більше того, виникли нові податки, нагадує він. Наприклад, на нерухомість, а також військовий збір. Значно піднялися і ставки акцизу. Як наслідок - бізнес закривається або йде у «тінь», бо податковий тягар уже є нестерпно важким, констатує економіст.

Ті ж порожні слова, на думку співрозмовника, - про скорочення чиновників.

- Влада говорить, що потрібно ліквідувати зайві державні органи та чиновників, а що робить натомість? – запитує він. - Було ДАІ, стане ПС – Патрульна служба. Як можна скоротити чиновників, якщо хочуть створити ще 10 (!) нових державних органів. Тобто замість ліквідувати зайві органи, які нічого не роблять, а лише дають дозволи, ставлять печатки і підписи, а також чиновників – створюються нові, непотрібні органи. А їм потрібні приміщення, зарплати, техніка та обслуговування.

Йдеться і про Антикорупційне бюро, і про окремі комітети із розвитку АПК, регулювання транспорту тощо, створені при Кабміні. З’явилося і Міністерство інформаційної політики.



 

Немає стратегії розвитку України 

Андрій Новак у погіршенні ситуації в Україні вбачає зловмисні дії уряду і Нацбанку.

- У мене є така підозра, що наразі вони працюють на свої кишені, - каже економіст. – Ми вже дійсно досягнули дна… НБУ взагалі не виконує функції Центробанку. Поки Нацбанк цього собі не поверне, толку не буде…

Економіст нагадує: Україна досі не має головного – загальнонаціональної стратегії розвитку. Тому все, про що йшлося вище у цій статті, – лише опис негативних наслідків. Ось тому він і пропонує власну трифункціональну модель розвитку економіки України.

Віра ОЛЕКСАНДРОВИЧ.