На Тернопільщині виробили чітку систему надання допомоги у соціальній адаптації учасникам антитерористичної операції.

 Про те, що робиться в області для того, аби ті, хто ще вчора захищав на передовій східні рубежі України, а нині не відчув себе забутим - у розмові із директором обласного департаменту соціального захисту населення Вадимом Боярським.

  - Пане Вадиме, на початку – про цифри. Отож, на середину січня цього року, скільки в органах соціального захисту зареєстровано учасників антитерористичної операції?

- За останніми даними, статус “Учасник бойових дій” в нашій області мають 975 військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції.  

Якщо вже почали нашу розмову із цифр, то назву ще декілька. Скажу, що до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, в Тернопільській області внесено інформацію про 2196 осіб. Це люди, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції. Окрім того, 106 особам, у тому числі 12 неповнолітнім, встановлено право на пільги, як члену сім’ї загиблого ветерана війни.

-  Кілька слів, будь ласка, про медичну реабілітацію учасників АТО.

- З початку проведення антитерористичної операції,

за медичною допомогою до закладів охорони здоров’я області звернулось понад 1180 учасників АТО, з них 11– поранені та 716 демобілізованих.

    Лікарі загальної практики–сімейної медицини більше 660 разів відвідували демобілізованих учасників антитерористичної операції. За особистою згодою 615 учасникам проведено комплексні медичні огляди, за результатами яких госпіталізовано 283 особи.

- Надзвичайно важливою складовою комплексної медичної допомоги є і психологічна реабілітація?

 - Так. І для цього в області створено центри з надання кваліфікованої медико-психологічної допомоги із широким комплексом реабілітаційних заходів. Такі центри діють на базі Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні  і обласного наркологічного диспансеру.

     У Тернопільській обласній комунальній клінічній психоневрологічній лікарні стаціонарна допомога надається у Центрі медичної реабілітації і лікування для учасників АТО, яке розгорнуте на 30 ліжок. Амбулаторна допомога діє на основі денного стаціонару на 100 місць. Вже надано медичну допомогу – 171 особі стаціонарно та кільком - амбулаторно. У Тернопільському обласному наркологічному диспансері для реабілітації учасників АТО виділено 35 ліжок, на яких проліковано 55 осіб.

-  Крім Тернополя, подібні медичні центри ще десь діють в області?

- Крім згаданих закладів, медико-психологічна допомога надається у  Заліщицькому госпіталі ветеранів війни. Там таку допомогу пройшло вже більше сотні осіб. Цей госпіталь співпрацює з територіальними органами соціального захисту населення з питань психологічної та соціальної реабілітації учасників АТО.

    Також реабілітаційне лікування організували у Більче–Золотецькій обласній фізіотерапевтичній лікарні реабілітації  та Микулинецькій обласній фізіотерапевтичній лікарні реабілітації. У цих двох медичних закладах проліковано понад 200 військовослужбовців.

-    Окрема тема – надання соціальних послуг. Яка тут ситуація?

-    Скажу, що спеціалістами центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді соціальними послугами охоплено майже 1870 сімей та окремих осіб категорії, про яку зараз говоримо. Також це стосується близько 50 родин, в яких виховується 94 дитини. Усі вони перебувають під соціальним супроводом.

-    Цікаво, чи діє напрацьована система вивчення ситуації, в якій опинилися бійці АТО після того, як вони прибули додому і чи соціальні служби знають про їхні побутові умови?

- Безумовно. Спеціалістами обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді надається допомога в опитуванні та консультуванні демобілізованих учасників антитерористичної операції на базі центру допомоги військовослужбовцям.

-   Що ж з’ясовано під час таких опитувань?

- Передусім, виявлено, що мешканці сіл та райцентрів часто не можуть отримати кваліфіковану психологічну допомогу. Причина – відсутність психологів, котрі пройшли спеціальну підготовку і могли б надавати безкоштовні послуги стаціонарно.

Частина із військовослужбовців хотіла б відпочити та оздоровитися із сім’єю?

Для санаторно-курортного лікування та реабілітації пропонувалися оздоровчі заклади Дніпропетровської та інших відділених від місця проживання областей. Але це було незручно для демобілізованих і вони відмовлялися йти на такий крок.

- Як виділяються земельні ділянки під забудову?

 - Не у всіх районних центрах та й в Тернополі затверджений генеральний план забудови і тому виникають затримки із виділенням земельних ділянок під забудову.

І ще одна проблема, котру виявлено під час опитувань демобілізованих - не усі вони мають документально підтверджений факт контузії та відповідно не отримали компенсації.

    У цілому, додам, що працівники центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді сформували та постійно поновлюють банки даних сімей із категорії загиблих та поранених учасників антитерористичної операції, військовослужбовців, які брали та беруть участь у бойових діях. За запитом постійно надаються соціальні послуги. Спеціалістами соціальних служб поновлено інформаційні кутки, на яких вказано місце розташування центрів, графік роботи, контактні телефони та перелік послуг.

 -   Це стосується і дітей із таких сімей?

 - Сформовано реєстр дітей сімей військовослужбовців, які беруть участь в бойових діях на території проведення антитерористичної операції на сході України. У 305 дітей цієї категорії наявні проїзні документи, з них, понад 200 дітей уже мали можливість відпочити та оздоровитися за кордоном - у Литві, Угорщині, Польщі, Хорватії,  Сербії, Аджарії. Окрім цього, 67 дітей учасників АТО відпочили в  оздоровчих таборах області, 10 дітей - у Міжнародному дитячому спортивно-оздоровчому центрі «Артек Буковель».

Фахівці соціальних служб сприяють сім’ям учасників АТО у отриманні одягу, взуття для дітей, забезпеченні паливом у осінньо-зимовий період, надають допомогу в оформленні документів для відпочинку дітей за кордоном. Окрім того, діти шкільного віку із сімей учасників АТО  до Дня Знань отримали  учнівські подарункові набори. Також, майже 1400 дітям, батьки яких були або є учасниками бойових дій, вручили святкові подарунки  під час благодійних акцій до Дня Святого Миколая та Новорічно-Різдвяних свят.

-   Вадиме Андрійовичу, розкажіть, будь ласка, про працевлаштування учасників АТО.

-   Ми розробили «Дорожню карту «Як знайти роботу демобілізованим учасникам АТО»  та  «Пам’ятку демобілізованим учасникам АТО «Як знайти роботу». Потрібну інформацію розміщено на WEB-сайті обласного центру зайнятості та направлено у базові центри зайнятості для розміщення в інформаційних кутках соціальних партнерів, військкоматів, органів місцевого самоврядування. Одночасно, ця інформація направлена відділу інформаційної діяльності для розміщення на сайті ОДА та можливого включення в «Довідник «Правовий та соціальний захист бійців АТО»».

-    І скільки військовослужбовців вже скористувалися такими довідковими матеріалами?

- До базових центрів зайнятості області звернулися  580 учасників АТО. Додам, що всім учасникам АТО надаються інформаційні та консультаційні послуги щодо сприяння працевлаштуванню. Їх ознайомлено з можливостями професійного навчання чи перенавчання за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та залучення до тимчасової зайнятості. На початок січня майже сто осіб працевлаштовані, близько половини з них отримали одноразову допомогу з безробіття для організації підприємницької діяльності. Крім того, близько трьох десятків  учасників АТО підвищили кваліфікацію на курсах цільового призначення з основ підприємницької діяльності. Також, деякі колишні військовослужбовці опановують нові професії, а дванадцятеро після такого навчання вже працевлаштовані.

-   Окресліть ситуацію із пенсійним забезпеченням тих, хто брав участь в АТО.

 -  Передусім, підкреслю, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в області  та управліннями фонду в районах і в Тернополі у взаємодії з військовими комісаріатами Тернопільської області роз'яснюються норми законодавства та порядку призначення пенсій з інвалідності особам, які визнані інвалідами від поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час проведення АТО та членам сімей загиблих на час проведення АТО.

     Отже, 11 військовослужбовців отримують пенсію за інвалідністю, пенсія виплачується і 38 сім’ям, де загинули учасники АТО, а також - 67 утриманцям. Понад півсотні пенсіонерам  встановлено підвищення пенсій , як учасникам бойових дій.

 -  Надання земельних ділянок учасникам АТО та їхнім родинам, це –  проблема, навколо якої в області виникає чи не найбільше пристрастей. Про що говорять дані моніторингу?

-  З початку запровадження ініціативи із забезпечення учасників АТО земельними ділянками до землевпорядної служби та органів місцевого самоврядування Тернопільщини із заявами про отримання землі звернулись 2 417 військових.

     На сьогодні 2003 учасникам АТО вже надали дозволи на розробку проектів землеустрою. Військовослужбовці отримають землі загальною площею 545.8 гектарів.  У власності учасників антитерористичної операції уже перебуває 639 ділянок площею більше 100 гектарів.

- Вадиме Андрійовичу, нещодавно Тернопільська обласна рада ухвалила Комплексну програму соціальної підтримки малозахищених верств населення «Турбота» на 2016-2020 роки. Яка допомога передбачена у цьому документі військовослужбовцям, учасникам АТО?

-У згаданій програмі є положення і про поліпшення соціального, медичного та правового захисту вразливих верст населення краю.

   Згідно з програмою «Турбота», на її реалізацію впродовж 2016-2020 років із обласного бюджету виділять 24 млн грн, зокрема в поточному році – 4,7 млн грн. На допомогу учасникам АТО, членам їхніх сімей та родинам загиблих у зоні бойових дій спрямують 2,7 млн грн, на допомогу сім’ям, які опинилися в скрутному становищі чи мають важке захворювання – 1,8 млн грн.

   На завершення, підсумовуючи нашу розмову, скажу, що Департамент соціального захисту населення, працівники соціальних служб на місцях роблять усе для того, аби ті, хто був учасником АТО,  не залишався віч-на-віч з проблемами у повсякденному житті. Ми не маємо морального права залишати їх напризволяще, а повинні допомагати бійцям. Це стосується і родин загиблих. Скажу відверто, тут досить часто йдеться навіть не стільки про матеріальну допомогу, як про добре слово, увагу, пораду. Люди із зраненими серцями, дуже тонко відчувають, що робиться формально, задля «галочки», а що – щиро, від душі.                                                                                                                       

 Олег СНІТОВСЬКИЙ