”...Я завжди знала: у мене є старший брат, який любить по-справжньому. Твоє серце було велике. Ти переживав за мене більше, ніж я часом розуміла. Ти радів моїм перемогам, підтримував у слабкості. Ми з тобою ділилися тим, чого не знали інші. І це було наше – сміх, спогади, наш біль, наші мовчання, у яких було стільки розуміння”, — пише в листі полеглому братові його рідна сестра Ольга Петришин, яка на жаль, не змогла бути на похороні. Із 39-річним воїном Ярославом Петришиним попрощалися у Тернополі 2 травня. Провести Героя в останню путь прийшли його рідні, близькі, знайомі. Лист сестри воїну зачитали під час прощання. 

Ярослав Петришин народився у Тернополі, навчався у 12-й школі. Любив вивчати історію, відтак вступив на історичний факультет Тернопільського педуніверситету. На захист Батьківщини став у серпні 2024 року. Був стрільцем, номером обслуги механізованого взводу військової частини А4699. Виконував бойові обов'язки на сході України.

Служба була важкою, але він мужньо виконував усі завдання – без скарг, з гідністю, з відданістю своїй країні. Він був прикладом сили духу і щирого патріотизму. Ярослав залишив по собі світлу пам’ять. Про нього відгукуються, як про людину із дуже добрим серцем. Він умів слухати, підтримувати, поділитися останнім, — каже матір захисника Галина Петришин.

Ярослав Петришин помер внаслідок захворювання 26 квітня 2025 року, перебуваючи у місці розташування підрозділу в населеному пункті Радьківка Сумської області.

Твої друзі називали тебе Сява – і як це точно. Бо ти світив світлом доброти, щирості. І навіть зараз, коли тебе немає поруч, я все ще відчуваю це світло. Але мені дуже сумно і темно без тебе, брате…  Я бачила, як ти засяяв, коли народився мій син. Ти так його полюбив, немов він був твоїм продовженням. І мені здавалося, що попереду в нас ще багато років таких моментів… Кожен крок тепер – це крок із тобою в серці. І я обіцяю, що розповім твоєму племінникові, який був у нього дядько, — пише у своєму листі полеглому братові сестра Ольга Петришин.

Поховали захисника на Микулинецькому кладовищі у Тернополі. Вічна та світла пам’ять.

Фото, відео Терену