Ніхто не забутий, ніщо не забуто: втрати тернопільських артилеристів у 2015 році
В січні 2015 року 44 окрема артилерійська бригада, оперативного командування “Захід”, зазнала чи не найважчих втрат за всю історію існування бригади.
Незважаючи на оголошення повного припинення вогню, яке розпочалось 9 грудня 2014 року незаконні збройні формування за підтримки регулярних підрозділів ЗС РФ продовжували зрив мирного процесу, не припиняючи провокації проводили регулярні обстріли позицій сил АТО та населених пунктів. Наші захисники відбивали напади противника і стримували сили бойовиків. На всіх напрямках в зоні АТО спостерігалося перегрупування та нарощування сил противника. Окрім стрілецької зброї та мінометів, бойовики неодноразово використовували танки та реактивні установки «Град» проти сил АТО, пише xn--13-8kc6atx1i.com.ua.
В кінці січня увага всієї України була прикута до міста Вуглегірськ на Донеччині. Після того, як українські військові залишили руїни Донецького аеропорту, саме тут розгорілися найзапекліші бої.
Військовослужбовці бригади героїчно продовжували нести службу на закріплених ділянках, незважаючи на обстріли базових таборів, опорних пунктів та блокпостів.
В наслідок цього лише за перший місяць 2015 року загинули 9 бойових товаришів 44-ї окремої артилерійської бригади під час виконання завдань в зоні АТО. Усі вони нагороджені державною відзнакою, орденом «За мужність ІІІ ступеня» (посмертно).
Згадаймо тих, чиї імена назавжди залишилися у списках нашої бригади:
1. Солдат Гриценко Роман Володимирович, 19 листопада 1980 року народження, телефоніст. Загинув 9 січня 2015 року від кулі снайпера в районі міста Щастя у Луганській області. Вдома залишились мати, брат, дружина та двоє дітей.Похований у м. Переяслав – Хмельницький, Київська область. http://memorybook.org.ua/4/gricenko.htm
2. Молодший сержант Петрушенко Андрій Сергійович, 9 грудня 1984 року народження, номер обслуги. Загинув 11 січня 2015 року під час мінометного обстрілу на блокпосту під м. Горлівка Донецька область. Вдома залишились батьки та дитина. Похований у м. Канів Черкаська обл. http://memorybook.org.ua/19/petrushenko.htm
3. Старший сержант Штанський Микола Миколайович, 1 травня 1959 року народження, командир гармати. Загинув 16 січня 2015 року під час обстрілу з РСЗВ «Град» під Артемівськом, Донецької області. Вдома залишились дружина та дві доньки.Похований у м. Любомль, Волинська обл. http://memorybook.org.ua/28/shtansky.htm
4. Солдат Босий Олександр Любомирович, 10 травня 1976 року народження, номер обслуги. Загинув 16 січня 2015 року під час обстрілу з РСЗВ «Град» під Артемівськом, Донецької області. Вдома залишились мати, брат та донька. Похований у с. Макалевичі, Радомишльський р-н, Житомирська обл. http://memorybook.org.ua/2/bosy.htm
5. Солдат Каракула Віталій Олександрович, 12 березня 1986 року народження, номер обслуги. Загинув 16 січня 2015 року під час обстрілу з РСЗВ «Град» під Артемівськом, Донецької області. Вдома залишились батьки.Похований у м.Деражня, Хмельницька обл. http://memorybook.org.ua/14/karakula.htm
6. Солдат Слобоженко Сергій Володимирович, 26 червня 1981 року народження, номер обслуги. Загинув 16 січня 2015 року під час обстрілу з РСЗВ «Град» під Артемівськом, Донецької області. Вдома залишились мати, сестра, дружина та син. Похований в м. Київ, Північне кладовище. http://memorybook.org.ua/21/slobozhenko.htm
7. Молодший сержант Молодика Андрій Миколайович, 2 лютого 1978 року народження, старший навідник. Загинув 21 січня 2015 року у селі Красний Партизан на Донеччині внаслідок обстрілів з мінометів та гранатометів. Вдома залишились двоє дітей. Похований в с. Велика Медвадівка на Хмельниччині. http://memorybook.org.ua/16/molodyka.htm
8. Старший лейтенант Барановський Василь Володимирович, 30 січня 1967 року народження, командир взводу. Зник безвісти 29 січня 2015 року у боях з російськими Збройними формуваннями у м. Вуглегірськ на Донеччині. Ідентифікований серед загиблих. Вдома залишилися брат, дружина з двома дітьми та рідний син. Похований 20 червня 2015 року в с. Фортунівка на Житомирщині. http://memorybook.org.ua/2/baranivsky.htm
9. Сержант Качкалда Микола Миколайович, 19 грудня 1972 року народження, механік – водій – оператор. Бійці висувалися на вогневі позиції бойовою машиною «Штурм» у м. Вуглегірськ на Донеччині. Під час виконання бойового завдання, коли прорвалися російські танки, він разом з старшим лейтенантом В. В. Барановським виїхали на вогневу позицію та вступили у бій з терористами. В ході бою машину українських військових було підбито, вона загорілась.
Вважається до сих пір зниклим безвісти, оскільки останки тіла залишилися на окупованій території. http://memorybook.org.ua/14/kachkalda.htm