Польські та українські дослідники описали парне захоронення коней на Тернопільщині, датоване бронзовою добою. Тварин поховали у дзеркальному положенні передом один до одного приблизно у XV столітті до нашої ери, а при житті могли їх використовувати як тяглових коней для колісниці чи возу. Про таке повідомляють у Journal of Field Archaeology, пише nauka.ua.

Де знайшли коней

Дослідження проводили вчені Університету імені Адама Міцкевича в Познані з польськими та українськими колегами неподалік селища Гусятин Тернопільського району. Там розташований округлий курган розмірами 40 на 30 метрів, що височіє на 0,6 метра над землею. Там було чимало знахідок, включно з людськими рештками та керамікою VII-VI століття до нашої ери. Однак на глибині пів метра науковці натрапили на старішу могилу. Вона була велика, прямокутна, шириною 3,4 метра та довжиною 2,4 метра із залишками дубового покриття. На її дні лежали на боку скелети двох коней, повернутих одне до одного передом. Радіовуглецевий аналіз зубів та решток деревини з могили датував поховання приблизно XV століттям до нашої ери, що відповідає бронзовій добі на території.

Чому коней так поховали

Вивчення скелетів розповіло деталі з життя тварин. Так, вчені визначили, що обоє коней були самцями, згідно з генетичним аналізом — гнідими або дуже темними чи навіть чорного кольору. Вік на момент смерті одного оцінили в 14-15 років, другого — 15-16.

Елементи збруї першого коня

Стан зубів вказує, що їх належно утримували й годували, іноді використовуючи як тяглових (чи може й верхових), але не навантажували їх надмірно. В другого коня передні зуби були трохи більш зношеними, імовірно, через те, що він їв із мішка для годування, із яким зуби регулярно контактували. Тож тварини мали велике значення для свого власника.

Та схоже, другий кінь був ціннішим для власника. Після смерті його задні ноги розмістили поверх першого, що може вказувати на його домінантність. Також, хоча біля обох коней розмістили збрую із оленячих рогів та бронзи, біля другого речі були більш вишуканими. Можливо, його цінність була обумовлена більшими розмірами, зокрема він був на 15 сантиметрів вищим за іншого. Не виключено, що за його смертю слідувало вбивство другої тварини задля спільного поховання, - йдеться в повідомленні.

Елементи збруї другого коня

Вважають, що парні поховання коней у бронзову добу вказують на використання тварин для запрягання в колісниці. Імовірно, така доля була і в знайдених на Тернопільщині коней.

Фото Journal Field of Archaeology