В англійській мові є 24 приголосних звуків ( голосних – 12, дифтонгів – 7). Тож тернополяни, які працюють над правильною вимовою, повинні пам’ятати про відповідну артикуляцію не лише для th, а й усіх інших звуків, які теж відрізняються від українського способу вимови. Знаючи місце артикуляції і її спосіб для кожного з них, звучання англійської мови буде наближатися до носіїв. 

Приголосні можуть бути дзвінкими – b d g v z ʤ ð ʒ, та глухими – p t k f s h ʃ ʧ θ.

Для приголосних звуків є такі позиції артикуляції:

-губи – для p b w m;

-верхні зуби і нижня губа – для f v;

-кінчик язика і верхні зуби – ð θ;

-кінчик язика та альвеоляри – t d s z l n;

-передня частина язика та передпалата – ʃ ʒ ʧ ʤ;

-верх язика та фронтальна палата – j;

-центр язика та центральна палата – r;

-задня частина язика та капсула (velum) – k g ŋ;

-біля гортані – h.

Щодо манери артикуляції:

-потік повітря зупиняється і вивільняється різко - p b t d k g;

-потік повітря вивільняється через звужений прохід - f v ð θ s z ʃ ʒ h;

-потік зупиняється і вивільняється продовжено - ʧ ʤ;

-потік вивільняється, коли язик ковзає - w j r;

-потік вивільняється через одну сторону язика - l;

-потік вивільняється через носовий прохід - m n ŋ.

За матеріалами книги  The American Accent Guide by BEVERLY A. LUJA

Про скорочення звуків читайте ТУТ. Про особливості кожного приголосного англійської мови – згодом.

Фото з відкритих джерел