Хто, де і за яких умов застосовує РРО/ПРРО? Як зареєструвати і внести зміни до РРО, ПРРО, КОРО, РК? Як уникнути помилок і не допустити штрафу?

На ці актуальні запитання нещодавно відповів заступник начальника управління – начальник відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Тернопільській області Роман Валецький. Найцікавіші відповіді для читачів «Терену» зібрали у Секторі інформаційної взаємодії Головного управління Державної податкової служби (ДПС) у Тернопільській області.

Нагадаємо, основним нормативно-правовим актом, що встановлює правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО), є Закон «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. №265/95-ВР (далі – Закон №265), який є спеціальним законом. Його дія поширюється на всіх суб’єктів господарювання, їхні господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах, крім Податкового кодексу України (далі – ПКУ), не допускається.

- Плануємо відкрити кілька торгових точок. Чи треба застосовувати РРО (ПРРО) на усіх чи лише на тих, де є законодавчі вимоги для застосування?

- Якщо здійснюється реалізація продукції, продаж якої зобов’язали проводити через РРО чи ПРРО, лише в одній із господарських одиниць, то треба проводити розрахункові операції за однаковим порядком на усіх своїх господарських одиницях. Зокрема, застосовувати РРО та/або ПРРО незалежно від асортименту товарів на інших господарських одиницях, оскільки законодавством передбачені вимоги до платника податків-суб’єкта господарювання, а не до його структурних підрозділів.

- Як правильно провести розрахункову операцію через РРО, коли покупець здійснює авансову оплату через Інтернет (із застосуванням платіжної картки), а остаточний розрахунок буде під час отримання товару на пошті?

- Якщо покупець здійснює часткову оплату за товар через мережу Інтернет (із застосуванням платіжних карт), а остаточний розрахунок проводить під час його отримання на поштовому відділенні, то суб’єкт господарювання-продавець зобов’язаний провести через РРО розрахункову операцію на повну суму покупки із зазначенням форми оплати, суми, що сплачена авансом «передоплата товарів» і суми, яку необхідно доплатити під час отримання відправлення «післяплата».

Роздрукований касовий чек, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів із зазначенням у ньому форми оплати «попередня оплата» та «післяплата» складають у поштовому відправленні. При цьому залишок несплачених коштів, які пошта повинна стягнути за дорученням відправника з адресата, в момент отримання товару покупець вносить для перерахування на банківський рахунок продавця. Відповідний документ, що підтверджує факт оплати остаточної суми, у цьому випадку зобов’язане видавати поштове відділення.

- Чи потрібно кредитним спілкам застосовувати РРО (ПРОО) при прийнятті чи видачі вкладів своїм членам?

- Кредитні спілки зобов’язані застосовувати РРО (ПРРО) при проведенні розрахунків за надані фінансові послуги з прийняттям/видачею готівкових коштів. РРО (ПРРО) не застосовують при здійсненні розрахунків винятково через банківські установи.

- Яким документом має підтвердити підприємець продаж товару покупцю, якщо застосування РРО (ПРРО) не застосовується?

- Фізична особа-підприємець-платник єдиного податку, яка має право не застосовувати РРО (ПРРО), зобов’язана надати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця.

При ненаданні на вимогу покупця товарів (послуг) відповідного документа фізичних осіб-підприємців, які сплачують єдиний податок, притягають до відповідальності, передбаченої Законом «Про захист прав споживачів».

- Чи передбачили застосування РРО фізичною особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність?

- Фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій при здійсненні готівкових та/або безготівкових розрахунків.

- Під час фактичної перевірки встановили відсутність документів, що підтверджують облік і походження товару. Яка відповідальність існує для суб’єкта господарювання?

- За таке порушення передбачили відповідальність згідно з п. 12 ст. 3 Закону №265 та п. 85.2 ст. 85 ПКУ. Та застосовують фінансову санкцію у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менш як 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн) і 1020 грн за неведення обліку.

Довідка. РРО та/або програмні РРО (ПРРО) не застосовують єдинники 1-ї групи. Із 01.01.2021 р. до 01.01.2022 р. РРО (ПРРО) не застосовують платники єдиного податку 2-4 груп (ФОП), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім декількох обмежень, зокрема, реалізації технічно складних побутових товарів, лікарських засобів, ювелірних, побутових виробів. При перевищенні доходу єдинниками 2-4 групи у 2021 році у сумі 1 млн 320 тис. грн застосування РРО (ПРРО) є обов’язковим, незалежно від виду діяльності.

Фото надане Сектором інформаційної взаємодії Головного управління ДПС в області