«Невідома хвороба кинулася на дерева – жовкне листя, гілки, опадають плоди», – скаржаться останнім часом господарі. Знаний на Тернопільщині садівник Михайло Войтович каже, що це трапляється через брак знань у людей, а ще – недостатню любов до свого саду. Про це пише Сільський Господар.

Михайло Войтович – уродженець Теребовлі. Чверть століття працював головним спеціалістом у команді знаного у краї аграрія Антона Білика. Сьогодні ж пан Михайло допомагає людям вирощувати сади, дає поради як доглядати за деревами, приходить на допомогу, коли дерева чи інша рослинність хворіє, вчить боротися зі шкідниками.

Нині дедалі частіше люди не реагують на потреби саду, не допомагають деревам. Я обійшов дуже багато садів довкола Тернополя, чимало з них – у занедбаному стані.  На Тернопільщині зʼявилася нова мода – довкола розкішних будинків замість плодових садів вирощувати мініпарки, де ростуть декоративні клени, завезені із розплідників Західної Європи. Такий парк не вимагає багато праці, а займає  простір. Це болить, відверто кажучи... Вочевидь, на садибі, яка вартує сотні тисяч доларів, немає місця яблуньці, яка «псує дизайн», –  мовить чоловік.

Проблема сучасних господарів ще й тому, що вони садять новомодні гібриди, клоновані яблуні на польських прищепах. Чоловік каже, вони довго не живуть, погано плодоносять, хворіють, нестійкі до вітру, піддаються лише хімічній обробці.

Часто зустрічаю сади, покриті мохами і лишайниками, паршею. Ці болячки здебільшого з’являються там, де відсутній належний догляд за деревами. Більшість господарів може зробити елементарне обрізання, дати перегній і все. Хворим деревам потрібен ґрунтовніший догляд. Надто серйозними є захворювання фруктових насаджень, які з’явилися у нашому краї з Південних Африки і Америки через різку зміну клімату. Їх не було раніше. Це «прийшло» разом із фруктами, овочами, завезеними з тих країн, і клімат Західної України з вологою осінню, не надто холодною зимою став сприятливішим для хвороб саду. З цим треба боротися! Можна обприскувати різноманітними хімікатами, а ні, – щітку в руки і білити гашеним вапном, жовтою глиною і мідним купоросом.Не рекомендую для побілки дерев хімікати, привезені з-за кордону. Білити можна як восени, навесні, так і влітку. Сад врятує тільки праця! – переконує чоловік.

Препарати, підживи, які продають у магазинах, – це добре. Та чи можна у сьогоднішніх реаліях використовувати природні добрива, якими користувалися діди-прадіди, пояснює професійний садівник.

Певна річ! Та є одне але... Візьмемо.ю до прикладу, перегній. Найкраще використовувати для удобрення перегній хоча б дворічної давності. А де його нині знайдеш? Кількість худоби в селах зменшилася. Також колись господарі розводили гноївку водою і тим підливали дерева. Це давало чудові результати. А ось попіл від спалювання дерев – не надто ефективний спосіб підживи. Навіть більше, іноді шкодить розвитку дерев. Також колись під час обприскування дерев використовували дуже ефективний аптечний засіб – «марганцівку». Дуже корисний вид підживи – перегній зі скошеної трави, – каже чоловік.

Окремо пан Михайло розповів про абрикоси і персики. Моноліоз – хвороба, яка запанувала на наших теренах, знищує ці фруктові дерева.

Це буквально рак крові для дерев. Проявляється у ранах на гілках, з них витікає сік, який відразу ж твердіє. Впродовж року відсихають одна за одною гілочки, зрештою – гине дерево. Є спеціальні препарати, які допомагають у боротьбі з моноліозом і продаються у спеціалізованих магазинах. Цим варто і треба цікавитися. Свій сад потрібно любити! Якось спілкувався з переселенцями зі сходу, вони розповідали, що москалі наступали, снаряди падали на вулиці, а вони продовжували доглядати свій сад, – поділився садівник.

Підсумовуючи розмову, Михайло Войтович зазначив:

Нині єдина надія – на наші прекрасні ґрунти. Якщо ми збережемо нашу землю такою, як вона є,  матимемо і прекрасні українські сади.

Авторка: Зоряна Деркач

Читайте також: Десятки сортів м’яти, лаванда, гортензії, розмарин: родина з Тернопільщини вирощує різні сорти квітів і пряних трав

Фото Сільського Господаря