Останнім часом у багатьох ЗМІ високопосадовці заявляють, що держава, у рамках децентралізації, дала величезні бюджети на місця, і все, що робиться в місці – це заслуга саме цієї «допомоги». 

Спробуємо проаналізувати, що насправді криється за децентралізацією по-київськи.

Історія питання

Вперше про те, що Київ почав активно «догодовувати» міста, заговорив ще у 2015 році тодішній прем’єр Арсеній Яценюк. Щодо Тернополя тоді прозвучала цифра у понад 150 мільйонів гривень додаткових надходжень у місцевий бюджет. Ці гроші з’явились у зв’язку із тим, що ввели нові види податків. Центральна влада, мов би натякала: ось кому ви маєте дякувати за все добре, що відбувається у Тернополі.

Однак, вже тоді у 2015 році фінансова децентралізація мала й зворотній «бік медалі». Уряд «повісив» на Тернопіль додаткові витрати, які тоді склали 250 мільйонів гривень, яких раніше не було. Це витрати на утримання закладів спорту, закладів культури, закладів соціального спрямування. Зрозуміло, що про це на столичному «олімпі» вирішили мовчати. Варто зауважити, що така ситуація стосувалася не лише Тернополя, а й практично всіх міст України.

Фінансова децентралізація у цифрах

Аналіз бюджетних документів Тернопільської міської ради показує, що насправді фінансова децентралізація продовжує «насаджувати» на міські бюджети нові витрати, які ще донедавна оплачувалися з центрального бюджету.

Лише за І квартал 2016 року Тернопіль отримав додатково 113 мільйонів гривень за рахунок податків, які з центрального бюджету перейшли у місцевий. Однак, за цей же період додаткові навантаження, які були покладені на міський бюджет, а це освіта, медицина, соціальний захист, склали більше 175 мільйонів гривень.

Ситуація лише погіршилася у 2017 році. Так у І кварталі 2017 року бюджет Тернополя отримав додатково більше 140 мільйонів гривень. При цьому додаткові суми були витрачені у розмірі майже 283 мільйона гривень витрат.

Розхвалена фінансова децентралізація насправді означає для Тернополя збільшення видатків з місцевого бюджету на статті витрат, які раніше фінансувалися з державного бюджету. Київ наклав на Тернопіль додаткові витрати, які у два рази більші ніж додаткові надходження. Мерія змушена фінансувати нові соціальні зобов’язання, вишукуючи кошти з власних фінансових резервів, зменшуючи видатки на ремонтні роботи, покращення інфраструктури та інші муніципальні проекти.

Як виживає Тернопіль?

Однак, поки що у Тернополі міській владі вдається викручуватися. Плечі мерії підставляє тернопільський бізнес. Збільшення підприємницької активності у Тернополі дозволяє місту отримувати додаткові «старі» податки (які йшли у бюджет міста ще до децентралізації). Так на минулій сесії Тернопільської міської ради, за рахунок перевиконання міського бюджету на фінансування соціальних галузей додатково направлено майже 34 млн. грн. Ще раніше на фінансування соціальної сфери було спрямовано близько 71 млн. грн. додатково.

Тернополю вдається виживати. Поки не почалася ще якась «децентралізація».