Британський та американський варіанти вимови повинні відрізняти тернополяни, які хочуть спілкуватись англійською на високому рівні. Хоч і британський варіант – давніший, його вважають елегантнішим та сучаснішим. Адже американський є спрощеним у написанні та вимові, а також багатим на сленг.

6.jpg

Вивчення англійської порівнюють із мистецтвом, коли для зображення абстракцій (американський акцент) треба насамперед знати класичний живопис (британський акцент).

7.jpg

4.jpg

Граматично відрізнити ці акценти можна так: - Використання Past Simple замість Present Perfect у американському варіанті He went home. - AmE He has gone home. - BrE - Різниця в використанні прислівників. Already, just і yet в британській інтерпретації використовують виключно спільно з Present Perfect: He has just gone home. - BrE He just went home. - AmE - Використання неправильних дієслів (irregular) в американському варіанті суттєво відрізняється від британської версії. Тут burn, learn і подібні до них слова отримують закінчення -ed, властиве для правильних дієслів (regular) – burned, learned. У британському варіанті для цих дієслів використовується закінчення -t: learnt. Важливо знати: третя форма від get в американській версії – gotten. Її не використовують тільки в тому випадку, коли конструкція have got застосовується в контексті володіння чимось. He has gotten a gold medal. Для зазначення факту володіння чим-небудь. У британській англійській використовується конструкція have got: I have got a car. Американський варіант допускає використання як have got, так і просто have: I have a subcompact car. Have you got a car? - Для американської мови характерним є використання прислівників в середині речення, які ставляться найчастіше тільки перед допоміжними дієсловами, тоді як в британському варіанті їх ставлять після цих дієслів. Наприклад: He drank a cup of tea quickly. - BrE

He quickly drank a cup of tea. -AmE - Ще однією яскравою відмінністю двох варіантів англійської стають ті випадки, що стосуються використання дієслова do. Британська версія вимагає його наявності в якості природного замінника змістового дієслова в реченні. Американський варіант, як правило, не використовує do в таких випадках, крім загальновживаних виразів. May I have to help you with your quiz?

3.jpg (1)

- При спілкуванні з американцями або при перегляді фільмів, ті, хто вчить британський англійський, досить швидко помічають одну особливість – використання сполучника like замість as though/as if. Англійці ніколи не вживають такої заміни, оскільки вона вважається граматично неправильною, проте жителі США вважають за краще використовувати саме її:

Фонетика і вимова На слух американський акцент відрізняється від британського акценту насамперед тим, що звуки в ньому вимовляються більш різко і швидко. При цьому інтонація американців практично завжди залишається низхідною незалежно від типу речення – ствердного, питального, розповідного і т.д. Британці ж забарвлюють кожен тип речень інтонаційно, тому на слух відрізнити використовуваний співрозмовником варіант англійської не так складно. Що стосується інших, більш тонких особливостей, то ці фонетичні відмінності можна виділити в окремий блок: Голосний [а] в американській версії вимовляється вище, ніж в британській; Перед приголосними, а також після голосного в кінці слова [r] вимовляють без тремтіння язика; [I:], [o:], [u:] розташовані перед [r], яке вимовляється без тремтіння, вимовляють з більш високим підйомом язика, ніж це прийнято у британців; Дифтонги [ou], [ei] майже не проговорюються американцями: fate – [fe: t]; У більшості випадків поєднання [ju:], яке йде слідом за зубними приголосними, спрощується і вимовляється як [u:]: duty – [`du: ti]

5.jpg